ТОВ «Творчий кластер «Ремзавод» подав касаційну скаргу на рішення Північного апеляційного господарського суду, який повністю задовольнив вимоги Чернігівської міської ради до підприємства, скасувавши попередню діаметрально протилежну ухвалу Господарського суду Чернігівської області. На переконання засновника ТОВ «Творчий кластер «Ремзавод» Сергія Кнуренка дії чиновників є типовим рейдерством в інтересах конкретних осіб, які задіяли увесь свій вплив на столичні суди. Кнуренко заявив про готовність іти до кінця і за потреби дійти до Європейського суду.

4 серпня на розгляд сесії Чернігівської міської ради виносять проект рішення, який може повністю змінити долю Чернігова та області. Йдеться про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для земельної ділянки площею 25 гектарів по вулиці Івана Мазепи, 78 під створення індустріального парку. Головним ініціатором проекту виступає ТОВ «Деревообробний комбінат «СІХЕ УКРАЇНА», а активним адвокатом передачі землі став колишній секретар міськради Олександр Ломако. На це вже наче б то є добро від урядовців. Проте за гучними обіцянками про багатосотенні мільйонні доларові інвестиції ховається суперечливий фактор: проект відкриває двері для масштабної китайської економічної інтервенції в місто, яке вистояло проти російської агресії.

У Чернігові розгортається безпрецедентне судове протистояння між місцевим бізнесом та міською радою. Підприємцям роками не дають оформити договір оренди землі під їхньою законно придбаною нерухомістю, а натомість через лояльні суди вимагають мільйонні компенсації за її «неоформлене» використання. В епіцентрі подій — ТОВ «Творчий кластер «Ремзавод», чия історія стала індикатором того, як група впливу колишнього мера Чернігова продовжує контролювати ліквідні активи міста, використовуючи адміністративний ресурс як зброю для рейдерства.

За крайні два роки з місцевого бюджету Плисківської громади було розписано 600 тисяч гривень на послуги адвоката з Київщини Людмили Олекси. В ході журналістського розслідування ми виявили, що за солідними сумами ховається або тотальна імітація роботи, або банальне обслуговування інтересів одіозного бізнесмена. Ба більше, щойно редакція почала ставити незручні запитання й надіслала офіційний запит — співпрацю сільради з адвокатом поспіхом і капітулятивно розірвали.

У Кіптівській громаді Чернігівщини розгорнулись справжні баталії навколо 500 гектарів комунальних земель. В епіцентрі суперечки опинилися інтереси аграрного підприємства родини народного депутата Бориса Приходька. Справа вже дійшла до суду, в якому агрофірма, що мала законні права оренди та пропонувала громаді більшу ціну, позивається до сільської ради з метою зобов’язати її розглянути заяву про продовження договорів оренди. Третьою стороною у процесі виступає інше агропідприємство, напряму пов’язане з народним депутатом від 210 виборчого округу.

Чернігів дедалі глибше занурюється в кризу комунального господарства, де чергове підвищення тарифів на воду та утримання будинків супроводжується хронічною збитковістю міських підприємств. На тлі війни та фінансового виснаження людей логічно постає питання, чому мовчать ті, кого чернігівці обирали для захисту своїх інтересів. Адже за законом усі комунальні гіганти — від «Чернігівводоканалу» до ЖЕКів — є власністю територіальної громади, а не особистими фірмами їхніх директорів. Тим часом міські обранці, які мають усі важелі впливу на виконавчу владу, демонструють тотальну бездіяльність, залишаючи жителів міста сам на сам із платіжками, що постійно зростають.

Чернігівців готують до шокового підвищення тарифів на воду — відразу у 2,5 рази. Керівництво КП «Чернігівводоканал» традиційно пояснює це здорожчанням електроенергії та загальною економічною ситуацією. Проте за лаштунками офіційних заяв ховається зовсім інша картина: мільйонні збитки, розкішне життя керівництва, безслідно зниклі дотації та інфраструктура, яка буквально провалюється під землю.

У Чернігові розгортається черговий інфраструктурно-фінансовий детектив. Нещодавня  аварія на напірному каналізаційному колекторі по вулиці Лісковицькій оголила не лише підземні комунікації, а й глибоку кризу довіри між містянами та КП «Чернігівводоканал». У той час, коли комунальники у спеку ліквідовували прорив, офіційні пояснення підприємства викликали у жителів міста більше запитань, ніж відповідей, адже об’єкт, який вважався найновішим у місті, зруйнувався всього за 11 років роботи.

Попри затяжну війну, падіння економіки та інфляцію доходи керівництва Ічнянської міської ради демонструють стрімке та впевнене зростання. Аналіз офіційних декларацій посадовців свідчить: за минулий рік лише чотири топові керівники мерії обійшлися бюджету громади тільки у вигляді заробітної плати у понад 3,5 мільйони гривень. Яка реальна вартість утримання ічнянських можновладців для кишень місцевих платників податків та як змінилися їхні апетити за час повномасштабного вторгнення — у нашому детальному аналізі.

Аналіз поточної ситуації навколо українського ультиматуму Білорусі демонструє кардинальну зміну правил гри, де режим Олександра Лукашенка опинився у геополітичній та військовій пастці без жодного шансу на порятунок. Офіційне попередження Києва з вимогою демонтувати або вимкнути російські та білоруські ретранслятори на вежах мобільного зв’язку є історичним прецедентом. Як зазначає військовослужбовець Сил безпілотних систем і колишній народний депутат Ігор Луценко, «вперше за, можливо, сотні років українською мовою було поставлено збройний ультиматум. Вперше у історії незалежної України погрожує ворогу відкрито на весь світ – якщо не припините, ми по вас ударимо».

Українське село завжди трималося на тих, хто відчуває землю пальцями, а не бачить її через монітори корпоративних офісів. Проте сьогодні статистика та реальність на місцях б’ють на сполох: традиційне українське фермерство переживає найважчу кризу за часи незалежності. Звісно ж, офіційні структурні департаменти звітують про мільйони тонн експорту, однак насправді малі та середні господарства, особливо на деокупованій та прикордонній Чернігівщині, опинилися в лещатах між воєнними реаліями, браком системної підтримки та агресивним тиском великих агрохолдингів.
Чи дійсно ми стоїмо на порозі тотального зникнення сімейного фермерства, і чому європейський шлях України ризикує перетворитися на бенефіс кількох корпорацій?

У прикордонних районах Чернігівщини загострюється криза у сфері розповсюдження друкованих медіа, викликана діями державного оператора «Укрпошта». На тлі постійних безпекових викликів місцеві видавці заявляють про фактичне блокування передплатної кампанії. Зокрема, цьогорічний каталог періодичних видань, за включення до якого редакції сплатили кошти, надійшов до кінцевих споживачів усього за тиждень до завершення терміну передплати.

Більшість громад Чернігівщини знаходять можливості для фінансування, стимулювання та нагородження своєї талановитої молоді, проте в Ічнянській громаді ситуація навколо підтримки обдарованих дітей та педагогів залишається критичною. Повна байдужість із боку керівництва міської ради призвела до того, що заклади освіти змушені відмовлятися від участі в престижних інтелектуальних змаганнях, а поїздки на всеукраїнські конкурси фінансуються виключно коштом спонсорів та батьків. Про хронічне ігнорування освітньої галузі, зірвані програми підтримки та заблокований розвиток школярів відверто розповіла директорка Ічнянської гімназії імені Васильченка, голова постійної гуманітарної комісії міської ради Людмила Куцовера.

Чернігівська область увійшла до переліку регіонів із найменшою кількістю дорожньо-транспортних пригод за участю електросамокатів. Попри стрімку популярність міського електротранспорту, статистика аварійності в області залишається однією з найнижчих в Україні. Про це повідомляє за даними аналітичної платформи «Опендатабот».

Ситуація на Чернігівщині з газетною доставкою, котра і так була у передсмертній агонії, загострюється. Після того, як Укрпошта перенесла сортувальний центр із Чернігова у Київ, передплатники тижнями не можуть дочекатися своїх газет.