У Чернігові розгортається черговий інфраструктурно-фінансовий детектив. Нещодавня аварія на напірному каналізаційному колекторі по вулиці Лісковицькій оголила не лише підземні комунікації, а й глибоку кризу довіри між містянами та КП «Чернігівводоканал». У той час, коли комунальники у спеку ліквідовували прорив, офіційні пояснення підприємства викликали у жителів міста більше запитань, ніж відповідей, адже об’єкт, який вважався найновішим у місті, зруйнувався всього за 11 років роботи.
Зруйнований новенький каналізаційний колектор у Чернігові
Згідно з офіційними даними «Чернігівводоканалу», цей колектор діаметром 800 мм був капітально реконструйований у 2015 році з використанням сучасного склопластику, а головними винуватцями аварії названо високий рівень ґрунтових вод та колосальне динамічне навантаження від руху великовантажного транспорту. Як виявилося, у деяких місцях від верхньої частини труби до асфальту залишалося усього близько пів метра ґрунту, тому, за версію КП «Чернігівводоканал», багатотонні фури буквально роздавили конструкцію, що призвело до її просідання та руйнування.
Тріщина в колекторі на Лісковиці
Саме апеляція до великовагових фур викликала найбільший скепсис у чернігівців, адже в місті давно діють законодавчі обмеження на рух вантажівок, особливо в літній період. Громада слушно запитує: якщо рух фур там заборонено або обмежено, чому влада та поліція не контролювали дотримання знаків, і чому інженери водоканалу, знаючи про критично малу глибину залягання труби, почали вимагати знаків заборони лише після того, як аварія вже сталася?
Відповідь на це запитання у комунальному підприємстві не надали, натомість особа, яка веде офіційну сторінку «Чернігівводоканалу» у хамській манері почала цікавитись дослівно: «коли закрили газету «Чернігівщина»? Дивно, що найманий працівник підприємства, яке є власністю громади, дозволяє собі подібну манеру спілкування з медіа. Втім, повернімося до колектора.
Переписка з особою, що веде офіційну сторінку КП “Чернігівводоканал”
З технічної точки зору склопластик є довговічним матеріалом із терміном служби понад 50 років, але він вимагає суворого дотримання технології вкладання та захисту від прямих ударів. Глибина всього у 50 сантиметрів під проїжджою частиною без облаштування спеціальних розвантажувальних залізобетонних плит або захисного кожуха виглядає як очевидний технологічний прорахунок, що підтверджує вимоги містян провести незалежний аудит, оприлюднити імена проектувальників 2015 року та з’ясувати, хто і як проводив гідрологічні дослідження в низині Лісковиці. Ситуацію погіршує й загальний підхід до проектування інфраструктури в Чернігові, зокрема нових зупинок без заїзних кишень, через що важкі автобуси гальмують і рушають безпосередньо в смузі руху, створюючи додаткові точкові підземні удари по комунікаціях.
Особливого цинізму ситуації додає те, що масштабна аварія дивним чином збіглася в часі з інформаційною кампанією щодо наміру підвищити тарифи на воду в Чернігові на 160% — з 30,91 грн до 77,71 грн за кубометр. Попри заяви водоканалу, що аварія не пов’язана з ціноутворенням, а зростання вартості зумовлене виключно подорожчанням електроенергії в 2,3 рази та реагентів, у суспільній свідомості це виглядає як ідеальна медійна ширма для виправдання нових платіжок за рахунок демонстрації «героїчної праці у складних умовах». Передчасне руйнування нового колектора є приводом для серйозного розслідування та виставлення претензій підрядникам, а не для підвищення фінансового тиску на кінцевого споживача, тому чернігівці мають повне право вимагати прозорого звіту та гарантій, що їхні гроші підуть на реальну модернізацію, а не на покриття чиїхось інженерних помилок минулого. Окремим питанням є фінансова діяльність комунгоспу, яку ми проаналізуємо дещо згодом.
Віталій НАЗАРЕНКО
