Славутицька міська територіальна громада започатковує нову міжнародну співпрацю з німецьким містом Мерзебург, яке у майбутньому може офіційно стати партнером українського міста. Про це стало відомо за підсумками офіційного візиту делегації Славутича до Німеччини. Під час поїздки представники України зустрілися з обербургомістром Мерзебурга Себастьяном Мюллером-Баром, керівництвом міста та місцевими депутатами. Сторони детально обговорили перспективи майбутнього партнерства, надання підтримки Славутичу в умовах війни, а також можливості для реалізації спільних міжнародних проєктів і програм.

На тлі тривалих освітніх реформ та викликів воєнного часу заклади професійно-технічної освіти Чернігівщини змушені шукати нові, нестандартні шляхи для виживання та розвитку. Яскравим прикладом такої стійкості став Сосницький професійний аграрний ліцей. Поки юридичні процеси передачі закладу до комунальної власності області перебувають у стадії реорганізації, тут не чекають на готові субсидії, а вчаться заробляти самостійно, демонструючи вихованцям реальний майстер-клас із агробізнесу. Головною гордістю та водночас серйозним викликом для ліцею є його дослідна земельна ділянка площею 108 гектарів. Довгий час ці угіддя здавалися в оренду, що обернулося для закладу судовими тяганинами, адже за чинним законодавством передавати такі землі стороннім особам заборонено. Ситуацію вдалося кардинально змінити два роки тому, коли новий керівник прийняв рішення господарювати на полі виключно власними силами.

З липня в змінили правила бронювання працівників на Чернігівщині. Основні нововведення — збільшення середньої зарплати, необхідної для оформлення відстрочки для співробітників, з 2,5 до 3 мінімальних зарплат, а також заборона бронювання сумісників.

На користь держави витребувано з приватної власності майновий комплекс філії «Хлібна база №87» державного підприємства “Ніжинський комбінат хлібопродуктів”, що складається з 33 будівель загальною площею 26 000 кв. м. Про це повідомила Київська міська прокуратура. Майновий комплекс хлібокомбінату вартістю 169 млн грн зареєстровано за Фондом держмайна.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл київській компанії на придбання господарства, що входить до структури агропромхолдингу «Астарта-Київ».

Попри затяжну війну, падіння економіки та інфляцію доходи керівництва Ічнянської міської ради демонструють стрімке та впевнене зростання. Аналіз офіційних декларацій посадовців свідчить: за минулий рік лише чотири топові керівники мерії обійшлися бюджету громади тільки у вигляді заробітної плати у понад 3,5 мільйони гривень. Яка реальна вартість утримання ічнянських можновладців для кишень місцевих платників податків та як змінилися їхні апетити за час повномасштабного вторгнення — у нашому детальному аналізі.

За 6 місяців 2026 року 151 мешканець Чернігівщини став переможцем за програмою «Власна справа» та 10 – за програмою «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей». Сума фінансової підтримки від держави на започаткування або розвиток їх бізнесу склала 66,2 млн грн. Як повідомляє Чернігівський обласний центр зайнятості, за схваленими бізнес-проєктами в області буде створено 283 […]

Чернігівщина стала першим регіоном, який скористався програмою підтримки роботодавців «Точка опори» від служби зайнятості. Ця урядова ініціатива допомагає зберігати робочі місця на підприємствах, що зазнали пошкоджень або руйнувань після 1 січня 2026 року внаслідок збройної агресії російської федерації. Програма діє близько трьох місяців, але вже допомогла роботодавцям області  зберегти 229 робочих місць.

На Чернігівщині користувачі соцмереж активно обирають ім’я для новонародженої віслючки, яка наприкінці травня з’явилася на світ у Борзнянській філії «Української молочної компанії». За місяць мала красуня підросла, стала дуже сміливою та контактною, але досі залишається безіменною. Директор філії Ігор Хлистун оголосив збір варіантів у коментарях.

Генеральний директор Державного підприємства «Ліси України» Юрій Болоховець заявив про завершення своєї роботи на посаді. Керівник, який стояв біля витоків наймасштабнішої та найрадикальнішої реформи в історії державного сектору лісового господарства, підбив підсумки трирічної трансформації галузі. Особливого значення ці результати набувають через призму його професійного шляху: Юрій Болоховець є уродженцем Чернігівщини і на посаду в «Ліси України» прийшов безпосередньо з посади начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Саме досвід керівництва цим потужним лісовим регіоном став надійним фундаментом для впровадження змін уже на загальнонаціональному рівні. Згадуючи старт реформи, керівник зазначає: «Десятиліттями ця система працювала за інерцією, і багато хто вважав, що змінити її неможливо. Але ми довели протилежне».

У сільському господарстві не буває дрібниць, а кожна помилка під час посівної кампанії мультиплікується в рази під час збирання врожаю. Сучасна агрономія чітко доводить: врожайність культур безпосередньо залежить від якості посівів — рівномірності заробки насіння, дружності сходів та відсутності внутрішньовидової конкуренції. А сама якість посіву на 100% продиктована технологічним рівнем та надійністю посівної техніки. Яскравим підтвердженням цього правила є досвід ТОВ «СП «Агродім» (Ніжинський район Чернігівщини), яке входить до складу одного з найбільших агрохолдингів України — «Кернел». Тут обробляють близько 19 тисяч гектарів землі та впроваджують найпрогресивніші технології, інвестуючи в перевірену якість. Одним із ключових партнерів підприємства у забезпеченні бездоганного посіву став відомий австрійський бренд PÖTTINGER.

Логістичні ланцюжки штормить, ціни на мінеральні добрива та імпортні протеїнові добавки змушують аграріїв рахувати кожну копійку. У цей же час у селі Прогрес Чернігівського району тихо, але впевнено роблять справжню аграрну революцію. Тут, на базі дослідного відділу Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва (ІСМАВ) НААН, науковці роками вирощують і шліфують культуру, здатну «нагодувати» українську землю та забезпечити тваринництво дешевим високоякісним білком. Мова йде про люпин. Днями методична комісія Інституту успішно прийняла польові досліди науковців. І те, що в нинішніх реаліях звучить як звичайна робоча процедура, насправді є прикладом професійного подвигу.

Українське село завжди трималося на тих, хто відчуває землю пальцями, а не бачить її через монітори корпоративних офісів. Проте сьогодні статистика та реальність на місцях б’ють на сполох: традиційне українське фермерство переживає найважчу кризу за часи незалежності. Звісно ж, офіційні структурні департаменти звітують про мільйони тонн експорту, однак насправді малі та середні господарства, особливо на деокупованій та прикордонній Чернігівщині, опинилися в лещатах між воєнними реаліями, браком системної підтримки та агресивним тиском великих агрохолдингів.
Чи дійсно ми стоїмо на порозі тотального зникнення сімейного фермерства, і чому європейський шлях України ризикує перетворитися на бенефіс кількох корпорацій?

Дорога регіонального значення Т-2524 напрямку Борзна – Ічня вже років з п’ятнадцять як практично припинила бути дорогою. Понад десять років сюди не заїжджали державні ремонтні бригади, а в лютому-березні 2022 року цим напрямком пройшли тисячі одиниць важкої техніки ворога, остаточно знищивши залишки покриття. Через катастрофічні вирви сюди відмовлявся їхати громадський транспорт, а місцеві жителі почувалися повністю відрізаними від цивілізації, гірко жартуючи, що доки «швидка» доїде, людину вже відспівають. Попри численні звернення громадськості, у планах Служби відновлення та розвитку інфраструктури ремонту цього шляху чомусь не було, а люди отримували лише формальні відписки. Коли державні структури виявилися безсилими, розв’язання проблеми взяв на себе місцевий бізнес. Вже другий рік поспіль порятунком траси займається відомий аграрій та меценат, керівник ТОВ «Ічнянське» Віктор Павлович Кияновський. Підприємство власним коштом винайняло приватного підрядника з Борзни – бригаду Руслана Акопяна. Наразі дорожники активно латають найкритичнішу дев’ятикілометрову ділянку від Ічні до села Крупичполе.

Вчора, 15 червня, відбулася позачергова сесія Новгород-Сіверської міської ради, під час якої депутати внесли зміни до бюджету, оновили житлову програму для медиків та затвердили пільги на навчання. Про це повідомляє Новгород-Сіверська міська рада.

Куликівській “Центр надання соціальних послуг” тримав від данських партнерів необхідне обладнання та засоби для догляду, які значно полегшать життя підопічних та роботу персоналу.

У Горбачівському лісництві ДП «Ліси України» завершили капітальний ремонт лісової дороги протяжністю 2,8 км. Про це повідомляє філія «Північний лісовий офіс».

Відомий на Чернігівщині аграрій і депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський взявся за ремонт дороги державного значення. Власник агробізнесу виступив із закликом до колег по цеху об’єднати зусилля задля відновлення дорожньої інфраструктури регіону. Зокрема, йдеться про продовження ремонтних робіт на стратегічно важливій ділянці автошляху державного значення Т-25-24 (Івангород – Крупичполе – Ічня). Минулого року за безпосередньої участі Кияновського вже було відремонтовано частину цієї траси. Наразі аграрій повідомив про внесення першого особистого фінансового внеску у новий етап робіт та закликав інших землекористувачів громади долучитися до співфінансування.

Меблі з натурального дерева, оригінальні предмети інтер’єру та унікальні вироби ручної роботи – усе це створюють у столярному цеху Артема Васечка з Бахмача. Родинна справа, яка бере початок ще з кінця минулого століття, сьогодні успішно розвивається завдяки поєднанню багаторічного досвіду, креативних ідей молоді, сучасних технологій та державної підтримки.

Чернігівка, власниця компанії з виробництва спецодягу Анна Ременець розробила адаптивний, або, як вона його сама називає, функціональний одяг для ветеранів російсько-української війни, які втратили кінцівки. Насамперед це штани на липучках, блискавках та застібках із більш щільного матеріалу на місцях куксоприймачів. Усе продумано для того, щоб люди з протезами більш комфортно почувались у цьому одязі. Анна […]