Російські війська продовжують щоденний терор українського прикордоння, намагаючись перетворити життя мирних громад на суцільний жах. Черговим підтвердженням цього став новий потужний удар по Сновську на Чернігівщині. Цього разу під вогнем опинилося місцеве депо, проте вибухова хвиля завдала значних руйнувань і цивільній інфраструктурі навколо.

У Корюківському районі діють чотири осередки з навчального предмета «Захист України» — в освітніх закладах Корюківської, Сновської, Менської та Сосницької громад. У кожному осередку — по два викладачі.

Знаєте, що у Бахмацькому та Борзнянському районах тече річка з трьома іменами? Борзенка, вона ж Бахмачка, вона ж Бахмач — права притока Борзни, яка врешті-решт несе свої води до Дніпра.

На Сновщині під час розбору завалів Новоборовицького ліцею, який напередодні знищили російські безпілотники, рятувальники виявили тіло місцевої жительки.

Маховик оптимізації та реформування комунальних закладів в Чернігівській області подекуди набуває форм, які важко пояснити логікою чи турботою про людей. Найсвіжіший і найгучніший прецедент назріває у селі Комарівка, де приміщення колишньої школи-інтернату готують під специфічне новосілля. Рішенням на рівні Обласної військової адміністрації (ОВА) сюди планується перевести частину пацієнтів із психоневрологічного спецзакладу міста Городня. Здавалося б, […]

Російські безпілотники наприкінці квітня завдали удару по фермерських господарствах Понорницької громади. Поки аграрії підраховують збитки від знищеної техніки та складів, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області виставила окупантам свій “рахунок” — екологічний.

​Річка Остер у межах Ніжина помирає. Це не метафора, не перебільшення, а діагноз. Русло забите мулуватими відкладеннями, проточність практично нульова, а берегова лінія місцями нагадує стихійне сміттєзвалище. Ситуацію ускладнюють регулярні незаконні зливи відходів, через які вода втрачає залишки кисню. ​Місцева влада зазвичай згадує про річку тоді, коли з’являється фінансування, або під час чергового екологічного скандалу із замором риби. Проте інструмент впливу на чиновників є у кожного з мешканців.

На Чернігівщині залишилося 918 тисяч жителів, а смертність у 4,5 рази вища за народжуваність. Таку демографічну ситуацію інакше як катастрофою не назвеш і статистичні показники надії на майбутнє зовсім не втілюють. Швидше навпаки… Якщо нічого не змінити зараз, процеси стануть незворотними і нас чекає безлюддя, або заселення території іншими етносами.