Річка Остер у межах Ніжина помирає. Це не метафора, не перебільшення, а діагноз. Русло забите мулуватими відкладеннями, проточність практично нульова, а берегова лінія місцями нагадує стихійне сміттєзвалище. Ситуацію ускладнюють регулярні незаконні зливи відходів, через які вода втрачає залишки кисню. Місцева влада зазвичай згадує про річку тоді, коли з’являється фінансування, або під час чергового екологічного скандалу із замором риби. Проте інструмент впливу на чиновників є у кожного з мешканців.