Спокійний і неговіркий Іван Бенюх – солдат механізованого протитанкового батальйону на позивний «Іванович» – не з оповідок знає про нутро російського народу. Адже свого часу йому довелося працювати на росії не один рік. І коли розпочалася «русская вєсна» в його рідній Україні, не роздумуючи, взяв до рук зброю.

Переглядаючи соцмережі, складається враження, що Україна воює не тільки з російськими окупантами, а й з представниками свого «неправильного» народу.

Підполковник Віталій Куравський на позивний «Історик» усе життя прослужив у Збройних Силах України.

Майор Сергій Калініченко («Калина») настільки передчував війну, що 23 лютого спакував особисті речі та почистив карабін, а на світанку, коли вороги обстріляли українські міста, він випив каву і одразу прибув на службу…

Район Нової Подусівки в Чернігові – один із тих, який дуже постраждав від «русского міра». Російські літаки навідувалися туди кожної ночі, а артилерія ворога накривала район безперестану.

На Чернігівщині через загрозу повітряних атак та щоденні обстріли оздоровча кампанія для дітей не проводитиметься

Села Волосківці та Тупичів Чернігівської області увійшли до десятки сіл-фіналістів у конкурс «Неймовірні села України»-2022, де громади з усієї країни представляють свої проекти розвитку сільських територіальних громад. Тепер вони змагатимуться за головний приз – 100 тисяч гривень на реалізацію свого проекту.

Селом пройшов слух, що Івану та Мар’ї хтось поставив один на двох пам’ятник. Чогось подібного у їхньому селі ще не було. Наче на диво якесь шкандибали дивитися їхні односельці.

Уродженець Полтавщини, старший сержант, командир відділення Руслан Линовицький на позивний «Рижий» до війни був працівником залізничної дороги. Перший свій бойовий досвід отримав ще у 2014-15 роках під час першої хвилі мобілізації, коли брав участь в Антитерористичній операції на Сході України. Потім був невеличкий перерив, але зрештою чоловік знову повернувся до армії і підписав контракт.

Люди найбільше виявляють себе в екстремальних обставинах – цю істину цілком підтвердили чернігівці Альона та Євгеній Боднарські. До війни вони вели звичне життя, працювали та піклувалися про трьох своїх дітлахів. Євгеній був приватним підприємцем, торгував люстрами…

Майже місяць село Іванівка на Чернігівщині жило під окупацією російських військ. Вони жили в будинках місцевих, а людей виганяли на вулицю. Змушували їх носити спочатку білі, а потім червоні стрічки. Тим, хто відмовлявся – прикладали автомати до голови та змушували виконувати накази. Людей із села не випускали, мобільні телефони забрали.

Дитячому будинку сімейного типу в Киїнці передані продуктові набори

Немає у світі такого зла, яке може знищити справжнє кохання. І, навіть, у такий буремний час залишається розуміння, що жодним кордонам і обставинам не стане сил зламати щире почуття двох людей.

Нагадую початок історії з «благодійною» жижевозкою. Перед Новим роком команда помічниці народного депутата Бориса Приходька, депутата Бобровицької міської ради від партії «Наш край» Тетяни Олешко затіяла боротьбу з «віджиму» з комунгоспу спецтехніки.

Останні 6 років Андрій перевозив жителів Чернігівщини залізничними шляхами. З початком війни довелося вийти з кабіну потягу та перейти у окопи.

 У Чернігові людей, яким російські військові зруйнували чи пошкодили житло, пропонуть заселювати кімнати в гуртожитках, які міській владі вдалося знайти у житловому фонді.  

Так само як і деякі птахи, у деревах знаходять сховище кажани. Через вирубку лісів кількість таких природних сховищ для них зменшується.

Чернігівська ОВА та Регіональна рада французького регіону Іль-де-Франс домовились про співпрацю у відновленні Чернігівщини, Норвегія ж допомагає адаптувати військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин до цивільного життя.

Школу №2 у Новгороді-Сіверському, яку ракетами розбомбили росіяни, планують відбудовувати, коли закінчиться війна. За попередньою оцінкою на це потрібно буде витратити приблизно 200 мільйонів гривень.

Війна об’єднала людей, і сьогодні кожен робить вклад в нашу перемогу. Хтось воює на фронті, а хтось допомагає і підтримує військових в тилу. Так, сосничанка Наталя Жуковецька започаткувала в своєму місті благодійний проект «Квіти для ЗСУ».