Ніжинські садоводи Василь Река та Віталій Кисіль взяли на себе почесну місію збереження стародавніх сортів фруктових дерев. Матеріали для розмноження везуть звідусіль, але переважно відшукують його на сільських подвір’ях, де є старі дерева.

В усі тривожні, смутні часи розгублені люди шукають пояснень тому, що коїться, турбуються про рідних, наполегливо шукають відповіді на те, що чекає їх завтра. Тому й звертаються по допомогу до тарологів, віщунів і екстрасенсів, гадалок і провісників. У більшості випадків ці люди виявляються звичайними шахраями, що наживаються на нас, передбачаючи швидкий кінець війни, зняття вінця безшлюбності або мільйон грошей, що зваляться просто з неба.

На Чернігівщині юні спортсмени-самбісти та хортингісти з Козелецької дитячо-юнацької спортивної школи залишились без зали для тренувань. Довгі роки вони займались в підвальному приміщенні третього ліцею, нині ж там облаштовують укриття.

Щодня наше військо стає все більш технологічним. Зростає і потреба у нових фахівцях, зокрема й спеціалістах новітніх безпілотних систем. Стати таким фахівцем можеш і ти, приєднавшись до проекту Drone Force від Сухопутних військ та самостійно обравши підрозділ, з яким будеш нищити ворога.

На Чернігівщині у Бобровицькій громаді «врожайним» виявився 2024 рік – за 10 місяців тут зібрали майже 500 тисяч гривень благодійних коштів. І ця доброчинна робота триває. До неї підключаються всі колективи відділу культури та туризму Бобровицької міської ради. 26 жовтня народний аматорський молодіжний вокальний ансамбль «Заграва» під керівництвом Інги Рудько відзначив свій п’ятирічний ювілей, кошти від цього заходу були також спрямовані на благодійність.

Більше горя, аніж щастя

Медичні працівники відділення фізичних методів лікування, медичної реабілітації та паліативної допомоги Чернігівської обласної лікарні організували для пацієнтів з числа захисників України, які перебували на лікуванні, екскурсію в історичне місце старого Чернігова – Вал.

Природа Придесення, лісові урочища, заплавні луки, мальовничі береги озер та річок Чернігівщини казковою красою і неймовірним багатством рослинного та тваринного світу ваблять до себе мешканців Сіверського краю, багатьох куточків України та інших держав.

Рекрутинговий проєкт Командування Сухопутних військ Drone Force, який займається набором операторів безпілотних систем, аналітиків, майстрів та інших членів екіпажу, які потрібні в напрямку безпілотних систем, відкриває нові можливості для тих, хто хоче розвивати свої навички у сфері безпілотних технологій та служити своїй країні. Завдяки проекту Drone Force ви зможете опанувати найсучаснішу військову професію – стати оператором БпЛА або іншим фахівцем в напрямку безпілотних систем і розпочати службу в одному із підрозділів БпЛА.

Тетяна Поддубна – прилучанка, навчалася хореографії у Київському національному університеті, у Державній Академії керівних кадрів культури та мистецтва. Талановита та енергійна, вона постійно створює щось нове: вуличні перформанси, проводить майстер-класи, прямі ефіри в Інстаграм (так було під час епідемії ковіду), якісь семінари, тренінги, несподівані та оригінальні вечори та тусовки. Її проекти завжди мають соціальне спрямування, вони об’єднують, формують щось нове, оригінальне, цінне. А на її могутній енергії могла б працювати атомна електростанція.

Рясні опади та плюсові температури сприяють грибному сезону. На Чернігівщині деяким грибникам пощастило зібрати чималі трофеї. Втім, судячи з коментарів учасників груп любителів «тихого полювання», так щастить тільки окремим людям. Здебільшого в лісі пусто.

Пані Людмила Ткаченко з села Виблі Куликівської громади на війні втратила двох синів, двох неймовірно світлих, добрих і яскравих красенів – Андрія та Богдана Ткаченків. Молоді, навіть юні, вони були справжніми патріотами країни, яку захищали до останнього подиху. Матір же після їхньої загибелі почала ще з більшою силою допомагати військовим всім, чим лишень може. Жінка каже, що її хлопців вже не повернеш, а допомагаючи іншим, вона хоче, щоб чиїсь діти повернулися живими додому.

Пенсіонерка Марія Іванівна Теліга з Нової Басані осіннє похолодання зустріла тривожно: нічим топити пічку. І допомогти їй дровами нікому. Один син має інвалідність, а другого, Олександра, у квітні забрали до війська. Раніше частенько виходив на зв’язок, а останні два тижні не телефонує.

–  Мамочко… ось послухайте мене! – Оля обіймає за плечі стареньку. – Ви ж мене дуже любите. Отже, пообідаємо… Дивіться, мамо, все майже так, як у нас дома було. Картопельки напекла…

На майдані у центрі села Плугатар, що у Талалаївській громаді на Прилуччині, щодня дитячий гомін. Дітки біжать сюди під час шкільної перерви, біжать із дому. У них тепер є дитячий майданчик, про який давно мріяли і вони, і їхні батьки. Та чомусь не знаходилося жодного благодійника під час виборів різного рівня, щоб подарувати дітям цю радість. Потім – ковід, повномасштабна війна. А тим часом діти ростуть, і їхнє дитинство вже ніколи не повернеться. Гратися на майданчику – це маленька дитяча радість. Недавно подарував її сільським дітям батько загиблого захисника України Володимира Журавля Валерій Володимирович.

Боєць 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів Олександр Максимець із Ніжина отримав другий «Золотий Хрест» за зразкове виконання бойових завдань. Першим нагороджував Валерій Залужний, другим – Олександр Сирський. На рахунку ніжинця – десятки одиниць ворожої техніки. Переважно Олександр полює за «жирними» цілями, як-от дорогі радіолокаційні системи чи рідкісні види важкого озброєння по типу небезпечних «Ураганів» чи «Піонів». Та найціннішим трофеєм бійця є російський генерал, прізвище якого Олександр не озвучує, а місця та обставин не виказує.

37-річному сержанту Володимиру Воскобойнику з Чернігівщини вже вдруге довелося стати на захист країни. Так, на початку АТО він був мобілізований до лав Збройних сил України. Брав участь в боях біля Дебальцевого, пройшов окопи під Лиманом та Маріуполем. Свого часу демобілізувався та намагався адаптуватись до цивільного життя. Та після початку повномасштабного вторгнення знову повернувся в ЗСУ. І вже третій рік разом з побратимами робить усе можливе, а інколи й надможливе, аби здобути справжню волю для України, щоб наступне покоління не знало, що таке війна.

Такі дані моніторингу оприлюднив БФ «Партнерство «Кожній дитині». З початку року в регіоні з’явилося 15 нових сімей патронатних вихователів. А загалом в Україні створено 101 таку родину.

Вісім настоятелів храмів, які підпорядковані Чернігівській єпархії УПЦ (МП) з Сосниччини, звернулись з відкритим листом до митрополита Онуфрія (Березовського). У ньому духовенство просить їхнього архієрея публічно та офіційно заявити про вихід УПЦ зі складу рпц, розірвання з цією церквою будь-яких стосунків та вихід українських архієреїв зі складу всіх структур рпц: синодів, соборів, богословських комісій, тощо. Помітно, що в своєму зверненні духовенство ставиться зневажливо до російської православної церкви та москви, пишучи їх абревіатуру з маленької літери.

Цей матеріал готувався ще до повномасштабної війни, однак не встиг потрапити на шпальти нашої газети «Чернігівщина». Втім, ми вирішили все-таки надрукувати його. Адже матеріал – дуже цікавий, про мандри чернігівця до неймовірної Південної Кореї. І не просто нашого земляка, а клоуна.