Бійці медроти 1-ї Сіверської ОВМБр, які зараз виконують бойові завдання Сумському напрямку, конче потребують автомобіль для забезпечення та виконання завдань.

На виконання вимоги статті 14 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, у 2026 році проводиться взяття на військовий облік громадян України.

Символом Нового року, згідно зі Східним календарем, стане Вогняний Кінь. Це сьомий знак календаря, що уособлює активність, життєлюбство, незалежність, витривалість і цілеспрямованість. За східним календарем рік Коня розпочнеться 17 лютого 2026 року і триватиме до 5 лютого 2027-го. Кінь у східній культурі традиційно асоціюється зі швидкістю, рухом, чесністю та шляхетністю. Наскільки шляхетними й добрими є ці тварини, розуміють у парку «Беремицьке», де утримують різні породи коней і знають про них буквально все.

Попри те, що в багатьох громадах Чернігівщини сяють святкові ілюмінації, Чернігів знову без центральної новорічної ялинки. Наскільки потрібним є новорічне дерево на центральній площі прикордонного обласного центру під час війни – питання дискусійне, щодо цього думки громадян розділились. Втім, мабуть, найбільш показовою відповіддю на новорічну проблему став ялинковий волевияв, коли буквально в один день із маленької паперової ялинки, залишеної невідомими на Красній площі, вже до вечора на тому місці засяяла святковими вогнями «народна ялинка» з синьо-жовтим тризубом на верхів’ї.

Існує твердження, що друзів у людини багато не буває. І що у зрілому віці не заводять нових друзів – товаришуєш із тими, яких знаєш ще з юності, котрим довіряєш уже давно. Але кожне правило цікаве тим, що має прекрасні винятки: раптом життя дарує тобі неочікуваний подарунок, посилає у твою долю людину, з якою хочеться спілкуватися. Бо вона – Особистість. І ти з нею – неначе однієї крові, одного духу. І ця людина стає для тебе справжнім другом.

З початком російської агресії у 2014-му, а особливо з початком повномасштабної війни, волонтерство в Україні набуло особливого значення. На жаль, далеко не всі, хто назвав себе волонтерами, є ними насправді. Хтось, скориставшись довірою і отриманим статусом, утік від війни за кордон, а хтось, отримуючи стабільно зарплату з бюджету, теж називає себе волонтером і вимагає особливо шанобливого ставлення до себе у суспільстві. І ще багато чого «вилізло» і «спливло», багато про що дізнаємося пізніше – як про хороше, так і про ганебне.

Так про друковану пресу і про «Чернігівщину» конкретно відгукується Ніна Миколаївна Тульська із Талалаївки. Закономірно, що вона й отримала виграш цього тижня, останній у цій передплатній кампанії – десятикілограмовий мішок цукру.

Успіх будь-якої справи перш за все полягає в людях! Якщо це справа колективна, то від професійності, організованості та злагодженості трудового колективу залежить успішність діяльності підприємства. У ТОВ «Земля і воля» сформована команда спеціалістів, без перебільшення, з золотими руками, а процеси організовані таким чином, щоб у виробничій діяльності підприємства не було навіть мінімальної затримки. Техніка на ходу – отже, всі польові роботи тут починають і завершують вчасно. Чого гріха таїти? Практично завжди першими в області! У майстернях товариства кваліфіковані спеціалісти самостійно лагодять всі види вітчизняної та імпортної техніки, економлячи на сервісі шалені гроші.

Цього тижня усміхнулася удача передплатниці із Талалаївки Ользі Самозвон – вона виграла п’ятилітрову пляшку олії. «Я людина не азартна, та, читаючи розповіді про тих, хто виграє, і собі захотілося спробувати, – говорить Ольга Василівна. – Це ж зовсім не складно. Оформила передплату на І півріччя і надіслала до редакції квитанцію».

Про базову загальновійськову підготовку

Відомий український бренд DUNA тепер у Чернігові. Фірмовий магазин цієї торгівельної мережі нещодавно відкрила у самому центрі міста дружина ветерана Юлія Богорад. Для старту у бізнес скористалася державною програмою «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей», яку адмініструє служба зайнятості.

Падав грудневий дощ, ніби зима хотіла нагадати про те, що вона – особа жіночої статі, примхлива і непередбачувана. Важкі краплі висіли на вітах старого дерева біля самого вікна.

Вона ніколи не думала про те, що тяжко бути жінкою на цьому світі, що ліпше – раковиною на березі моря або жоржиною в чиємусь палісаднику. Бо їй – не тяжко, їй подобається бути жінкою… Дякувати Богу: Він створив усе мудро.

Військовослужбовиця Тетяна Кулик, позивний – Кобра. Вона не мріяла воювати. А от літати мріяла… І уявляла себе тільки пілотом. Піднятися б високо-високо над самими хмарами і відчути себе вільною пташкою, милуватися своєю рідною, єдиною Україною. Ця мрія нікуди не зникла. Просто ситуація кардинально змінилася. Почалася повномасштабна війна… Звісно, її б не призвали на службу, бо дівчина ж, і цивільна.

Де шукати вакансії в підрозділах?

У Чернігові військовим і цивільни можна отримати послугу безкоштовного протезування за державною програмою.

Ця тенденція посилюється через війну та потребу у кваліфікованих кадрах. Електрогазозварник, верстатник деревообробних верстатів, водій навантажувача, водій вантажівки, оператор котельні – такі умовно «чоловічі професії» цьогоріч обрали для себе 30 жінок Чернігівського регіону. Їх вони опанували у межах експериментального проєкту, який реалізує служба зайнятості.

Галина Миколаївна одержала книжку «Щит нації» (848 сторінок, це – спільний проект обласної газети «Чернігівщина» та ОК «Північ» Збройних Сил України – четверта наша книга про героїчну оборону рідної Батьківщини від триклятих російських загарбників). Також наша активна та багаторічна передплатниця отримала в подарунок п’ятилітровий бутель олії.

Вона закохалася, мов дівчинка (це ж треба – у 45!). Таке давно не траплялося з нею (з того часу, як її чоловік одного разу забрав свої леза для гоління, одягнув плащ, який вона купила йому напередодні, та пішов жити до її найкращої подруги).

Із усіх рідних, яких давним-давно немає, Олесі роками снилася тільки баба Домаха. Їй було років чотирнадцять, як баба померла. Саме Олеся і знайшла її мертвою у хаті. У хатніх дверях западала клямка на ручці, і Олеся завжди теліпала тими дверима, ніби вітер у сіни увірвався.