Як парамедикиня Юлія «Куба» евакуює бійців та по рації рятує їм руки й ноги

Служба безпеки України щодня протидіє спробам російських спецслужб завербувати неповнолітніх українців і використати їх як «інструмент» для терактів. Адже зараз росія веде цілеспрямоване полювання на дітей у соцмережах.

На Чернігівщині жителі прикордонних сіл Грем’яч та Будо-Вороб’ївська Новгород-Сіверської громади безкоштовно отримують хліб.

Вже добре стемніло, як Олексій загнав свого старенького «Жигуля» у рідний двір. Підкотив аж до літньої кухні. Смикнув двері. Не замкнуті, як і раніше було. Відчинив багажник і, не вмикаючи світла, став заносити до кухні свої речі. Сірий не гавкав, хоч давно і не бачив його. Згадав. Лащився. Олексій відпустив його з цепу і той, ніби співчуваючи, сновигав за ним із кухні до машини, від машини до кухні. Справившись, Олексій сів на порозі і закрутив цигарку, запалив… Сірий примостився поряд, ледь не на коліна йому, здається, стежив за кожним його жестом і заглядав у очі. І що тій собачій голові розуміти…

Павло Патарецький не чекає ухвалення законів, які звільнять його від обов’язку надалі захищати державу. Бо війна для нього закінчиться лише тоді, коли вдасться звільнити рідний Крим.

Судді Бобровицького районного суду знову задекларували мільйонні доходи. Виявляється, що виконувачка обов’язків голови суду Людмила Демченко, попри поважний статус, не є найбільш оплачуваною жрицею храму бобровицького правосуддя. Є багатші за неї, а є й такі, що навіть не відкладають. Хто і скільки з суддів тримає «на чорний день» у банках, а хто більше довіряє подушці? Зрештою, в яку суму обходиться утримання бобровицької Феміди платникам податків?

Бути у формі – це не про вік, а про вибір. І він свій зробив.

Про широкий спектр соціальних послуг на Чернігівщині, їх розвиток та нові проєкти, як-от простори соціальної адаптації, університет третього віку, центри життєстійкості – йшлося на брифінгу в медіацентрі ОВА.

Кілька разів бралася за написання цього матеріалу і чомусь відкладала. І коли вперше, ще до повномасштабної війни, відвідала США та мала так багато вражень, і вже кілька разів у час воєнний.

«24 лютого, коли почалася широкомасштабна війна, ми з чоловіком без зайвих слів подивилися один одному в очі і в один голос сказали: «Ну що, йдемо воювати…» – згадує Вікторія з позивним «Сомік», яка у перший день вторгнення взяла до рук зброю, аби захищати свою країну від клятого ворога. Жінка жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Хоча плани на життя у неї були зовсім інші.

Продовжуємо досліджувати доходи керівників громад Чернігівщини.

У селі Браниця Бобровицької громади жінки з волонтерського руху «Берегиня» плетуть маскувальні сітки для наших воїнів.

У Чернігові не вистачає працівників комунальних підприємств через виїзд людей з міста, мобілізацію та небажання молоді йти працювати в цю сферу. Через брак комунальників зростає навантаження на тих, хто залишився працювати. Адже ця робота хоча й не вважається престижною, проте вона важлива для комфорту всіх містян.

У трьох школах Талалаївської громади з’явилися «дружини юних рятувальників-пожежників». Вони зможуть допомагати реалізовувати один з важливих напрямків роботи ДСНС – запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Адже навички безпечного життя закладаються саме з дитинства.

У Чернігові вперше відбулася зустріч представників державних і громадських організацій з сім’ями та близькими чинних військовослужбовців. На ній обговорили способи допомоги та дієву підтримку жінок, які чекають своїх чоловіків, синів, братів з фронту.

Понад 60 тисяч жінок стоять сьогодні на захисті України, зокрема понад 42 тисячі з них долучилися до лав ЗСУ. Такі дані були нещодавно оприлюднені у Міністерстві оборони України. Сьогодні жінка може обіймати посади не тільки кухаря, юриста, а й артилеристки, снайперки, танкістки, медикині, служити в батальйоні аеророзвідки, виконувати, нарівні з чоловіками, складні бойові завдання.

У цей буремний час є поміж нами люди, які здатні творити дива. Коли буває нестерпно важко, а страх і розпач перетинають подих, вони – нібито холоднокровно – виконують ту роботу, яку планували вчора… Хоча то тільки так здається, що холоднокровно. Вони теж, буває, плачуть, сперечаються, зневірюються, але ідуть шляхом, який обрали – допомагати ЗСУ.

«Я чекаю всіх і кожного окремо. Вони всі – мої діти», – так каже про військовополонених азовців Тетяна «Хрещена» Теплюк, яка сама пройшла крізь пекло російського полону.

Жоден сучасний та добре обладнаний інтернат не стане заміною дому, і професійні та добрі вихователі не замінять батьків. На цьому вже багато років наголошують спеціалісти, які працюють з дітьми, позбавленими батьківського піклування. Тому одним із головних завдань служб у справах дітей є влаштування їх у родини, прийомні сім’ї та будинки сімейного типу.

Благодійні святкові концерти до Міжнародного жіночого дня відбулися у селах Сосницької громади. На цих заходах вдалося зібрати понад 70 000 грн.