Про піхотинців та їх роль в обороні Чернігова, протимінну безпеку та застосування БпЛА – про це та інше офіцери ОК «Північ» та 420 батальйону безпілотних систем 420 ОББпС розповіли на зустрічі зі школярами Чернігова напередодні Дня піхоти, котрий відзначається 6 травня.

Капелан – це не лише військовий священник, а й друг, товариш, брат, батько для воїнів. Бути поруч із тими, хто захищає Україну, нести їм надію та підтримку – це і є його місія. За час свого капеланського служіння отець Євген – військовий капелан 210-го окремого штурмового полку – побував у зоні бойових дій на різних напрямках.

Про те, як на Чернігівщині триває процес впровадження та розвитку інституту фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, йшлосяна брифінгу в медіацентрі ОВА.

Важливим етапом для новобранців, які мобілізувалися до Збройних Сил України, є поступовий перехід від цивільного життя до умов військового побуту і виконання бойових задач. Тому перед початком навчань проводиться цілий комплекс заходів та психологічних тренінгів.

Знайти себе у цивільному житті колишньому військовому Валентину Довді допомогла служба зайнятості. За її сприяння він безкоштовно здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, взявши участь в експериментальному проєкті з організації професійного навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни в закладах професійної (професійно-технічної) освіти Державної служби зайнятості. Їх сьогодні функціонує вісім – у Дніпрі, Харкові, Полтаві, Одесі, Сумах, Рівному, Івано-Франківську та Львові.

На Чернігівщині триває реалізація заходів із підтримки родин військовослужбовців, які зникли безвісти або потрапили в полон під час виконання бойових завдань із оборони Батьківщини.

Уляна ще замолоду стала вірити у сни. Чомусь так складалося. Бувало, хтось із дівчат у ланці розкаже якийсь сон, вона подумає… і розказує, що б то значило. Рідко помилялася.

Коли жінка вступає в свою квітучу зрілість, вона все частіше оглядається назад, перегортає прожиті роки, як сторінки оксамитового родинного альбому…Ось вона в дитинстві, ось мама й тато, бабуся. Чоловік, діти, онуки. Є ще твоя професія, твої захоплення – книги і квіти. Ось все твоє життя… Вчорашнє, сьогоднішнє… Люди, які були поруч із перших років життя – твої головні люди…

Швейцарський патріот України Дірк Люстіг не лишив Україну, коли на її землю з війною прийшла росія

Вони шиють адаптивну білизну у власному цеху і безкоштовно забезпечують нею три військові госпіталі та один евакуаційний потяг, їхні маскувальні сітки розходяться по всій лінії фронту, а антидронові «рабиці» з промислових рибальських сіток рятують українських воїнів від убивчих «ланцетів». Городнянські волонтери з центру «Розквітай» – найбільше волонтерське об’єднання Городнянщини, про яке знають далеко за межами Чернігівщини. Організувала та запустила потужний волонтерський конвеєр тендітна, але дуже цілеспрямована, освічена та патріотична уродженка Городні Валентина Циркун.

Ветеран російсько-української війни Михайло Дроботенко, який через важке поранення втратив обидві ноги і пересувається на протезах, зробив пропозицію своїй коханій дівчині Наталії. І вона сказала «так»!

На Чернігівщині в «Інклюзивній майстерні» Прилуцького міського Центру реабілітації особливих дітей шиють ексклюзивні екологічні торбинки та виготовляють ароматичних котиків.

Зараз про виживання й катування в російському полоні Євген Шибалов дописує книгу. У російському полоні його вважали агентом західних спецслужб, бо до війни він працював у міжнародній організації. Тому до українського захисника застосовували особливо важкі тортури.

– Ой лишенько! Бабо! Звідки вас таку привезли? Чи ви і зроду не милися? Стягайте оці валянці із себе! Чи до ніг поприростали? Он – вдягайте тапки! – санітарка кивнула головою на заношені виступці, що стояли в куточку кімнати. – І чулки знімайте! Їх тільки викинуть!

Жінка – окрема планета у Всесвіті. Вона невидимими ниточками зв’язана з іншими жителями своєї власної планети: у неї стільки справ і турбот, обов’язків щодо тих, хто поруч! У жінки так багато місій на Землі – Божественних і буденних, піднесених і простих, часто непомітних, але таких важливих… І вона чудово справляється з ними, інакше вона не була б Жінкою…

Для Дмитра Андрющенка з позивним «Дипломат» війна триває майже 11 років і закінчиться тоді, коли з російського полону повернеться останній полонений.

Програми служби зайнятості – ваучери на навчання, гранти на бізнес, компенсаційні виплати роботодавцям, проєкт «Армія відновлення» – вже добре відомі у суспільстві. Проте служба зайнятості й надалі проводить активну інформаційну кампанію серед роботодавців, роз’яснюючи нюанси послуг та розповідаючи про новації і законодавчі зміни, щоб залучити ще більше підприємств до співпраці. Так, днями директорка Чернігівського обласного центру зайнятості Людмила Ключник побувала на Бахмаччині, де відвідала низку комунальних та сільськогосподарських підприємств, зокрема Батуринську міську раду, НІКЗ «Гетьманська столиця», ТОВ «СП «Агродім», СТОВ «Зірка» та ТОВ «Гетьманське».

Комплектування армійських лав контрактниками в умовах збройної агресії залишається одним із пріоритетних напрямів.

Кожне село на Прилуччині – якась особлива маленька країна, в якій люди не виживають, а живуть, незважаючи на війну. Роблять свої кропіткі щоденні справи, копають картоплю, консервують огірки. Створюють громадські об’єднання, допомагають ЗСУ, долучаються до збору коштів на потреби військовим, печуть смаколики для фронту. Моляться і доглядають за квітами. А інколи й навіть співають, бо без пісень – це не життя. Поки живі – співають…

Із року в рік на «хитрому» базарі у Талалаївці можна зустріти скромну тендітну жінку, яка продає вироби з лози.