Про державну програму «Скринінг здоров’я 40+» багато хто знає. Вона спрямована на раннє виявлення серцево-судинних, ендокринних та ментальних захворювань. Та в Корюківці нею скористалися поки що лише кілька десятків осіб. Корюківська районна газета «Маяк» вирішила дізнатися, як і де можна пройти медичні обстеження. на які в державному бюджеті виділено по 2000 гривень кожній людині після сорока років. А найголовніше – навіщо? Про це написала Ірина ГАЙОВА.
Надія Веренько
Завідувачка поліклініки Корюківської лікарні Надія Веренько розповіла, що Міністерство охорони здоров’я України дало старт цій програмі 10 грудня 2025 року. До закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців, які надають медичні послуги, надійшли вимоги Національної служби здоров’я України (НСЗУ) стосовно створення кабінетів для проведення «Скринінгу 40+». Лише за умови їхнього виконання служба мала оплачувати лікарням та іншим закладам надані пацієнтам медичні послуги.
Кабінет на першому поверсі
– На базі КНП «Корюківська ЦРЛ» такий кабінет був створений 14 січня цього року, – розповідає Надія Петрівна. – Він розташований на першому поверсі поліклінічного відділення, між кабінетами № 100 й № 101. На дверях є вивіска, тож відповідне приміщення знайти легко, воно біля стоматологів. Для проведення скринінгу ми залучили двох працівників. Це лікарка-терапевтка Олександра Сергіївна Ясько та медсестра й медична реєстраторка, котра виконує функції координатора. Ірина Юріївна Борисенко.
– Чи виникли в лікарні труднощі зі створенням кабінету?
– Для роботи нам довелося придбати аналізатор на глікований гемоглобін, без якого працювати було неможливо. З його допомогою вимірюються середні показники цукру в крові пацієнта. Це найсучасніший метод діагностики цукрового діабету. Дещо з обладнання в нас було, частину закупили. Аналізатори дуже дорогі, не у всіх лікарнях вони є, зокрема немає і в сімейних лікарів. Прилад працює винятково з одноразовими тест-системами: кожному пацієнту окрема. Це забезпечує мінімальний контакт і мінімальну похибку результатів. Держава компенсує нам витратні матеріали. Мова – про виділені на кожного пацієнта 2000 гривень. Якщо порахувати витрати на такі аналізи, то вкластися у визначену суму не можна, проте ми розуміємо важливість справи, яку робимо.
– А навіщо робити такий аналіз, якщо можна просто перевірити рівень глюкози в крові? У багатьох людей навіть є власні глюкометри й вони це роблять самостійно?
– Глікований гемоглобін – найінформативніший аналіз, який показує середній рівень цукру за останні 2-3 місяці. З його допомогою можна виявити діабет або переддіабет з великою точністю. Рівень глюкози зазвичай не показує розвиток цієї хвороби на початковому етапі. В цьому я переконалася на особистому досвіді. Члени моєї родини страждали на діабет, тому я завжди контролюю цю недугу, роблю регулярно аналізи. Майже не вживаю цукру, чай, каву все п’ю несолодке. Ніколи не відчувала ніяких симптомів, які могли б насторожити Та коли пройшла скринінг і зробила глікований гемоглобін, він показав діабет другого ступеня. Я навіть ще кілька аналізів зробила, зокрема в приватній лабораторії. На жаль, усе підтвердилося. Нині приймаю препарати, фахівець підбирає мені довічне лікування. До речі, серед досить молодих осіб віком 40-46 років, які вже пройшли скринінг, половина з діабетом. Звісно, в людей у літах ситуація може бути ще гіршою.
Три обов’язкові аналізи
Надія Веренько каже, що під час скринінгу всім пацієнтам роблять три обов’язкові аналізи. Перший – це глікований гемоглобін. Другий – ліпопротеїди високої (хороший холестерин) та низької щільності (поганий холестерин). Останній показує, який ризик розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфарктів, інсультів у пацієнта.
– У лікарні, за направленням сімейного лікаря, можна зробити безоплатно аналіз на звичайний холестерин, але ліпопротеїди – більш інформативний, більш детальний, який допомагає поставити точніший діагноз і призначити лікування. Або навіть запобігати розвиткові артеріальної гіпертензії. Третій аналіз – коагулограма. Це комплексний аналіз крові, який оцінює її згортання й, відповідно, ризик тромбозу та згущення крові. Чи навпаки, схильність до кровотеч.
– Пані Надіє, мені здається, що хто переймається своїм здоров’ям, може й без скринінгу регулярно здавати аналізи, консультуватися з лікарем.
– Звісно, може. Та з власного досвіду скажіть, коли ви востаннє це робили? Мабуть, усе ніколи, все відкладали? Тож ця державна програма покликана спонукати людей перевірити стан свого здоров’я вже зараз, не відкладаючи на потім. Лише уявіть: не треба сидіти в чергах, витрачати багато часу й нервів, власних коштів. Держава, а відповідно й наші працівники, подбали про те, щоб відвідування кабінету скринінгу для пацієнта було досить комфортним. Ми проведемо всі обстеження швидко, компактно, в зручний для відвідувача час. Все проводиться в одному кабінеті. Потім пацієнту передзвонять і повідомлять результати аналізів. За потреби запросять на розмову до лікаря, а той, своєю чергою, скерує подальші дії, може призначити додаткові обстеження. І все без поспіху, коли пацієнту зручно.
Надія Петрівна повідомила. що кабінет працює щодня, окрім вихідних, з 9-ї до 12 години. Один раз на тиждень є ранішній блок – з 7-ї до 8 години, та вечірній – з 18-ї до 19-ї години. Це для тих, хто працює і не може прийти в робочий час. Раз на місяць кабінет відчинений у суботу: з 9-ї до 12-ї години.
Про все можна дізнатися, зателефонувавши на номер: (093) 66-45-615.
– Є один важливий нюанс приходити в кабінет потрібно натще Тому час кожен пацієнт має підібрати особисто. Крім цих трьох обов’язкових аналізів, пацієнту зроблять заміри маси тіла, об’єму талії виміряють артеріальний тиск, зроблять кардіограму. Медсестра заповнить таблицю опитування. яка допоможе оцінити фізичний і ментальний стан людини.
Механізм проходження скринінгу
Надія Веренько повідомила, що тепер не потрібно чекати дня народження, щоб стати учасником програми, як планувалося на початку. Можна оформити картку будь-коли. Проте після того, як держава перерахує кошти, їх потрібно витратити протягом двох місяців. Якщо цього не зробити, то 2000 гривень повернуться до державного бюджету. За словами Надії Петрівни, доступ до цієї програми для медичних закладів був відкритий з лютого цього року, а запис пацієнтів на прийом пішов з березня. Люди ще певний час роздумували. Відтоді в Корюківській ЦРЛ «Скринінг 40+» пройшли осіб. З них діабет виявили у дванадцяти, а артеріальну гіпертензію – у тридцяти пацієнтів.
Ірина ГАЙОВА, газета «Маяк» від 11 червня 2026 р. Фото Наталії Рубей
