«Як ми співробітничаємо? Та дуже просто. Відомий закордонний автор перекладає наші твори, а ми перекладаємо його поезію чи прозу. Потім наші вірші друкуються в популярних газетах і журналах – у державі, де живе наш перекладач. І ми публікуємо твори цього зарубіжного письменника в Україні, у провідних вітчизняних часописах. Далі нам видають книжку за кордоном, і ми навзаєм друкуємо збірку нашого друга, талановитого закордонного автора в Україні. Нам влаштовують презентації в різних країнах, запрошують нас на великі міжнародні літературно-мистецькі свята та наукові конференції, і ми теж організовуємо цікаві поїздки зарубіжних письменників до України, тому завжди гостинно приймаємо наших закордонних друзів і партнерів удома – в Києві, Чернігові, Львові, Одесі… Там, де вони хочуть побувати, – розповідає президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, відомий письменник Сергій Дзюба. – І така співпраця – дуже дієва, успішна, бо вона – взаємовигідна. Звісно, коли нас нагороджують за книги, які вийшли в США, Німеччині, Великобританії, Іспанії, Італії, Канаді, Швеції, Норвегії, Болгарії, Румунії, Чехії, Сербії, Польщі, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Туркменістані, В’єтнамі, Болівії та інших державах, то ми також висуваємо видатних письменників з усього світу на отримання українських відзнак. Я кажу «ми», адже Академія – це не одна людина, а 160 письменників з усього світу, серед яких немало українців, котрі досягають успіху та міжнародного визнання. І сьогодні нам є чим пишатися! Причому ми співробітничаємо на всіх континентах, бо світ – великий, яскравий, неймовірний, прекрасний, тож не варто зациклюватися лише на якійсь одній країні чи навіть кількох».
Нещодавно вийшла книга мандрів Сергія Дзюби «Замість щоденника», з сотнями чудових світлин, присвячена міжнародному співробітництву. Це – понад 700 сторінок, читати які надзвичайно цікаво! Вже перекладені, видані та отримали міжнародне визнання й романи Сергія Дзюби – казкова трилогія «Душа на обличчі» (три романи про пригоди кленового бога Кракатунчика та його друзів, тож недаремно головного героя називають «українським Гаррі Поттером» чи «українським Карлсоном»); веселий, захоплюючий та чарівний роман-серіал «Потягуськи», створений разом з Іриною Кулаковською; дуже незвичайна, пригодницька книжка «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер»; книга фантастики «Моя Шахерезада»… Видана книжка і листів до Сергія Дзюби «До світла», де вміщено багато листів від відомих письменників з усього світу та їхніх чудових відгуків про творчість Сергія та його коханої дружини – Тетяни Дзюби, письменниці, перекладача, критика, журналістки, літературознавця, автора пісень, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, академіка…
І ось тепер – величезний (понад 900 сторінок!) п’ятий том, який суттєво доповнює творчий доробок зіркового подружжя. Причому всі книжки Сергія, а їх уже більше ста, присвячені його Музі Тетяні. Взагалі, на думку фахівців, це – єдиний такий випадок в історії світової літератури. Тим більше, книжки – різних жанрів і зазвичай великого обсягу – по 400-700 сторінок.
Але варто відзначити й надзвичайно подвижницьку, титанічну роботу Сергія і Тетяни як перекладачів. Зокрема, перекладено твори понад 50-ти видатних та відомих авторів, багато з яких видані окремими книжками. Так, зусиллями Сергія Дзюби, в Україні вийшли два славетні романи знаменитого казахського письменника Роллана Сейсенбаєва – «Мертві блукають пісками» (блискуче перекладений спільно з Олегом Гончаренком, Тетяною Сидоренко та Ярославом Савчиним) і «Нічні голоси» (разом з Олегом Гончаренком); дві книжки чарівної прози шведсько-туркменського письменника Ак Вельсапара – «Смарагдовий берег» та «Помста роду Лисиці»; прекрасні збірки віршів видатних авторів – сербсько-македонського поета Рісто Василевскі («Серце кола», з Оленою Дзюбою-Погребняк), білоруса Михася Пазнякова («Тепло ромашкової завії», з О. Гончаренком та Я. Савчиним), казаха Галимкаіра Мутанова («У ковчезі часу»), іранської поетеси зі Швеції Азіти Кагреман («Легше, ніж повітря», спільно з Надією Вишневською); перекладено вісім книжок письменниці з Італії Людмили Шутько, також С. Дзюба та Л. Шутько переклали і видали ошатну збірку казок Леонардо да Вінчі «Справедливість»; вийшла в Україні і книжка прози класика киргизької літератури Айдарбека Сарманбетова «Людина без Батьківщини», перекладена Сергієм Дзюбою та Володимиром Віхляєвим… Можете собі уявити?!
Тобто світова слава Сергія і Тетяни Дзюби не впала з неба за помахом чарівної палички, а стала результатом їхньої величезної роботи, діяльності, яка нині об’єднує народи.
«Попри гучні слова про важливість національної літератури в Україні, рідна держава нічим нашим письменникам, по суті, не допомагає. Хоча в тій же Естонії поети мають змогу жити в сприятливих умовах, отримуючи тисячі євро за важливу працю на благо країни. Проте наші можновладці, на жаль, не розуміють, що в рідну літературу потрібно щороку вкладати значні кошти – принаймні не менші, ніж у розвиток спорту, – наголошує Сергій Дзюба. – Бо це – популяризація нашої мови, історії, культури, національних традицій, це – висока духовність та авторитет держави. За кордоном це усвідомлюють, у нас – ні… Наші чиновники зазвичай книжок взагалі не читають, тому вони й такі недолугі. Втім, навіть за таких вкрай несприятливих умов, ми не можемо сидіти, склавши руки, марнуючи час. Навпаки, ми мусимо працювати значно більше та потужніше, ніж наші зарубіжні колеги».
У 2020 році у Сергія Дзюби вийшло дванадцять книжок. Крім того, він написав десятки рецензій на книги українських авторів, створив пісні, котрі вже стали популярними, а ще багато працює, як журналіст та редактор. Тому, безперечно, все це варте великої поваги суспільства. Ось тільки, як відомо, немає пророків у своїй Вітчизні…
Втім, Сергій і Тетяна, як завжди, налаштовані на позитив. І, дай Боже, що в Україні є такі потужні та яскраві творчі особистості, талант яких високо і достойно оцінений у багатьох державах. Врешті-решт, особисто у мене та у багатьох наших закордонних колег українське місто Чернігів, у першу чергу, асоціюється саме з Сергієм і Тетяною Дзюбами. Адже це – гордість України!
Ярослав Савчин,
письменник, перекладач, художник, журналіст,
народний поет України,
Івано-Франківська обл.
