|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 13:55 | 03.07.2021

Тропіки – вже тут!

Азимина, хурма, африканське просо, інжир, актинідія, персики, промислова ожина і багато, багато іншого!

Хто б міг подумати якихось двадцять років тому, що поблизу Чернігова – найпівнічнішного обласного центру країни – на звичайному сільському городі просто неба ростимуть теплолюбні та тропічні рослини? У Анатолія Маєша з Анисова, що на Чернігівщині, вирощування незвичайних фруктів, ягід та городини – не просто хобі, а справа, яка в недалекому майбутньому годуватиме його родину в старості.

 

Персиком уже нікого не здивуєш, а от іншим…

 

Анатолій Маєш – людина незвичайної вдачі. Про нього можна сказати – людина-експеримент. Чого тільки немає у господарстві хазяйновитого анисівця? У хаті – лимони та банани, які плодоносять, а на подвір’ї – не притаманні для наших широт рослини.

1anatmaesh

«Персиком зараз вже нікого не здивуєш, – зриваючи з розлогої крони плід, що займає пів широкої долоні, розповідає садівник. – А ще два десятки років тому я й подумати не міг, що в нас це можливо. Абрикоса – і та з натяжкою родила».

Персиків у Анатолія Євгеновича – п’ять дерев, і всі родять.

«Оці чотири персики виросли з кісточки, – проводить рукою господар. – А цей жінка купила саджанцем на базарі, називається сорт «Поліський зимостійкий». Це – пізніший сорт персика, прищеплений на абрикосу, – пояснює Анатолій Маєш. – Минулого року я хотів його викинути взагалі, через слабкий імунітет, але цього року виходив – і плоди є».

1apersyk

За словами садівника, секрет догляду за персиками простий: їх треба нещадно обрізати.

«Дві третини гілок треба обрізати. Різати нещадно! Якщо не обрізати, він зміліє», – каже чоловік.

У 2002-му році зубний лікар переїхав на постійне проживання з Чернігова до Анисова, щоб доглядати за хворою матір’ю. Кинув роботу, завів господарство, згодом – продав малосімейку та купив хату ближче до центру.

«Чого тут тільки було? Хміль, кропива, бур’ян – все це вивів і посадив сад, – пригадує Анатолій Євгенович. – Важко було жити, пенсії ще не було, тож виживали за рахунок господарства».

І зараз 75-річний господар із дружиною тримають корову та свиней. Молоко та сири раніше возили продавати в Чернігів, нині ж все розходиться по селу. На жаль, все менше і менше селян хочуть тримати худобу.

Подвір’я Анатолія Маєша – це оранжерея просто неба! Окрім традиційних вишень, яблунь та груш, тут, як вже зазначалося, персики, абрикоси, черешні, південні сорти винограду. Під тином розлогими кущами рясніє підперезана безшипна ожина. Сорт американської селекції «Торн Фрі».

1aogina

«Тільки погляньте на цю красу! – не натішиться садівник. – Ягоди великі, масою 5-7 грамів, округло-конічної форми, чорного кольору, блискучі. Смак дуже хороший, десертний. Ягоди транспортабельні, однорідні, універсального призначення. Кущі, як, власне, і пагони, потужні. Урожайність дуже висока, а сам сорт невибагливий у вирощуванні. З одного куща я збираю відро ягід».

Розсаду цього сорту ожини Анатолій Маєш замовив через журнал «Огородник». Власне кажучи, більшість своїх «диковинок» експериментатор замовляє, як кажуть, по старинці – через періодику.

 

Сад прогодує

 

На городі видніються деревця із незвичним продовгуватим і дещо грубим листям. Це – азимина, чи, як його називають «пао-пао» або ж «банан Небраски» – дерево із оригінальними як за формою, так і за змістом плодами родом з-за океану.

«Азиміна зростом як вишня, плоди важать до одного кілограма, як початки кукурудзи, а за консистенцією схожі на заварний крем, – пояснює анисівець. – смак, – продовжує він, – суміш банана, манго та ківі. Насіння мені прислали із Запоріжжя і оце з насінини я виростив вісім саджанців. Їх краще саджати декілька, щоб було запилення».

Проходимо далі.

«А оце – інжир, – вказує рукою на невеликий розлогий кущик Анатолій Євгенович. – Його треба висаджувати під кутом, бо взимку він потребує укутування».

1aingir

Чого тільки немає на городі в хазяйновитого анисівця: тут і африканське просо, і ремонтантна полуниця, яка родить до глибокої осені, й гострий перець чилі.

1afroproso

«Люблю гостреньке», – зізнається гурман.

Все, що має в господарстві з рослин, садівник удобрює власним добривом. З городу нічого не викидає, все йде на гній, який переболять на добриво каліфорнійські хробаки. Колись за відро цих червоних трудівників Анатолій Євгенович віддав мільйон купонів. На гумусі він садить розсаду, яка ніколи не хворіє.

1akalixroby

Дивиться на своїх «вихованців» садівник і не може натішити око. Якомусь далекому чоловікові захоплення пана Маєша здалося б дивним, однак Анатолій Євгенович все ретельно спланував. Каже, робить акцент на садівництві та городництві з практичною метою.

1avinograda

Грона зимового винограду

 

«Настане момент, коли косу вже буде важко втримати, а сад прогодує, – пояснює він. – Єдине, про шкодую, так це про те, що Горбачов раніше не розвалив ту богадільню під назвою «совєцький союз» – тоді б і часу на приватну ініціативу у мене було б більше».

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)