У Ніжині скандал через першокласників, а активісти пропонують ліквідувати управління освіти

13 червня 2026

Навколо формування мережі шкіл у Ніжині на 2026/2027 навчальний рік розгорівся гучний скандал. Рішення влади не відкривати перший клас у Ніжинській гімназії №11 викликало хвилю обурення серед батьків та громадськості. Чиновники оперують мовою цифр та дефіциту, люди звинувачують посадовців у тиску та закритих дверях, а активісти пропонують радикальний, але логічний крок: якщо економити — то починати з самого управління освіти.

 

Позиція влади: мова цифр та бюджетного дефіциту

Офіційна причина закриття класу — демографічна криза та фінансова недоцільність. За даними профільної депутатської комісії, кількість учнів у громаді стрімко падає: у новому навчальному році за парти сядуть 6041 учень, що на 348 дітей менше, ніж торік.

Чиновники провели перевірку і заявили, що до гімназії №11 реально планують іти лише 6 учнів. Утримання такого класу влада вважає марнотратством.

Бюджетний зріз, який наводять місцеві клерки – наступний: середня вартість утримання одного учня в місті становить близько 41 тис. грн на рік. У гімназії №11 через малу наповнюваність класів (18,5 учня проти 25,8 по місту) ця цифра злітає до 52 тис. грн. Наразі місто витрачає понад 6,2 млн грн на рік на утримання шести малокомплектних класів у громаді. Депутати підтримали позицію фінансистів та управління освіти — перший клас не відкривати, а дітей перерозподілити в інші заклади.

  • Дискісія на комісії, де вирішили не набирати перший клас

«Поки мер у «відрядженнях», школи просто нищать»

Для батьків та жителів мікрорайону сухі звіти чиновників стали шоком. Люди переконані: клас «не добирають» штучно, щоб згодом мати привід закрити всю гімназію, а будівлю віддати в оренду. Найбільше обурює повна відсутність діалогу з боку мера та керівництва міста.

Наталія Петрик: «Мер навіть зустрітися з батьками не захотів. Все вирішили, не надавши відповіді на звернення. Тому що вони так вирішили і по-іншому бути не може. Це така ганьба для місцевої влади, бо наступним кроком буде закриття школи».

Батьки зазначають, що боротьба триває вже два місяці, але замість підтримки вони стикаються з ігноруванням та маніпуляціями.

Анастасія Романенко: «Робиться жахіття… Дуже прикро, що батьки борються з цим непорозумінням вже 2 місяці, їх ігнорують, створюють тиск, дають різні версії перспектив на майбутнє гімназії. Також, коли ми запитували, коли нас прийме мер, нам відповіли, що він у відрядженні. А виявилося, що він був на місці, але часу для батьків не знайшлося».

Окреме питання викликає безпековий фактор в умовах воєнного стану. Гімназія №11 має суттєву перевагу — там діти в укритті продовжують повноцінне навчання, а не просто перечікують небезпеку.

Юіля Ювко: «Військовий стан, дітям треба добиратися до найближчої школи годину або чекати відбою тривоги вдома. 11-та гімназія продовжує навчальний процес навіть під час тривоги, і діти мають можливість здобувати знання, а не просто сидіти в укритті. Сьогодні не відкриють перший клас, а через роки два закриють школу».

Ніжинці також дивуються вибірковій логіці депутатів щодо наповнюваності класів.

Вікторія Пархоменко: «А комісія не хотіла б перевірити переповнені класи інших шкіл? Коли там по 32, 34 учні при дозволених 24-х? Може, звідти треба перерозподілити?».

Оптимізувати треба чиновників, а не дітей

Очільниця громадської організації «Освіта за зміни» Тетяна Дроб’язко переконує: рішення чиновників не просто несправедливе, воно має ознаки юридичного порушення. Посилання на «рішення депутатських комісій» активістка називає політичним прикриттям, адже комісії мають лише рекомендаційний характер, а вся юридична відповідальність лежить виключно на Управлінні освіти.

Активісти наголошують на фактах, які чиновники чомусь «не помітили». Зокрема, стаття 12 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» чітко вказує, що мінімальна кількість учнів у класі початкової школи — 5 осіб. Батьки мають підтвердження про 7 поданих заяв. Юридичні підстави для відкриття класу є.

Серед майбутніх першокласників є дитина з особливими освітніми потребами (ООП) та діти з багатодітних родин. Закон зобов’язує враховувати інтереси таких дітей, а не керуватися лише сухою економією.

Зрештою, за словами Тетяни Дроб’язко, влада не надала розрахунків безпечних маршрутів та транспортної доступності для малечі, якій тепер доведеться діставатися в інші райони під час повітряних тривог.

  • Громадська активістка Тетяна Дроб’язко

Громада та активісти висунули зустрічну вимогу: якщо у місті меншає дітей та закриваються класи, то навіщо утримувати роздутий чиновницький апарат?

Ірина Дєдкова: «Прийшов час спочатку переформувати управління освіти у відділ! Економія буде набагато більшою! А знищення школи вже почалось! Батьки, думайте!».

Олена Туник: «Спочатку клас не відкрили, потім школу оптимізували… Ще ж не всі комунальні будівлі “освоїли”. Краще втричі оптимізуйте відділ освіти і виконком».

Тетяна Дроб’язко підсумовує: раніше з усіма завданнями чудово впорався звичайний відділ при виконавчому комітеті. Перехід шкіл на самостійне господарювання зменшує навантаження на Управління освіти, тож його скорочення принесло б реальну економію бюджету. Ці кошти можна було б спрямувати на покриття потреб тих самих малокомплектних класів задля безпеки та комфорту дітей.

Громадські активісти вже заявили, що у разі винесення цього незаконного, на їхню думку, рішення на сесію міської ради, воно буде офіційно оскаржене в суді. Оскільки право дитини на доступну освіту в межах закону не може бути предметом бюджетних маніпуляцій. Нагадаємо, наприкінці травня Державна служба якості освіти письмово звернулася до Ніжинської міської ради з вимогою гарантувати дітям учнівський процес.

Віталій НАЗАРЕНКО