|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 12:39 | 03.28.2024

Як коронавірусна пандемія надихнула на творчість

З початком карантину багато людей залишилися вдома без роботи. Люди почали читати, займатися хатньою роботою, дехто займатися спортом і саморозвитком. А жительку села Маньки Ріпкинського району карантин надихнув на творчість. Жінка почала робити кустарні горщики та красиві садові фігури з бетону. І за якихось чотири місяці її майстерність стала неймовірною.

 Пані Нона під час карантину знайшла для себе нове захоплення, завдяки якому на її подвір’ї та біля нього з’явилися оригінальні горщики для квітів з міцного матеріалу, який довго слугуватиме, не міняючи форми. Власне матеріалом, для її виробів слугує цемент, пісок та непотрібні ганчірки.

1mankinona

Пані Нона з помічницею

 

«Коли почався карантин, нас закрили і довелося сидіти вдома (працювала в Києві кухарем, – Авт.), – розповідає жінка. – Саме сидячи вдома, почала замислюватися, чим би мені зайнятися. Ідею піддивилася в Інтернеті – побачила відео, як роблять вуличні вазони з бетону, і захотілося спробувати. Спершу виходило не дуже, а зараз вже навчилася. У цій справі немає нічого складного, головне – бажання і трохи старих речей. Ну і, звичайно, цемент. Для мене це – відпочинок, заняття, яке відволікає від буденності та дає змогу відкрити себе саму».

Таким цікавим хобі жінка почала займатися лише чотири місяці тому, але уже досягла чималих успіхів. Як то кажуть в народі, набила руку. Та на початку не все вдавалося легко.

1arobot2

В процесі роботи

 

«Коли подивилася відео – здалося, що в цій справі немає нічого складного, – говорить пані Нона. – Проте мій перший виріб не вийшов – просто розкришився, і другий, до речі, також. Потім стала пробувати, змінювати пропорції і в мене почало виходити. Тут головне – не опускати руки. Не виходить, а ви переробіть – і все вийде».

На створення одного виробу йде десь два тижні, якщо гарна погода. А якщо виріб не надто великий, то й менше.

«Часу займає не так вже й багато, – говорить майстриня. – Якщо цемент гарно висихає, то тиждень – і виріб готовий. Головне, щоб дощу не було, бо сушу я їх на вулиці. Коли висохне, розмальовую звичайною фарбою».

1avyrib1

Рідним подобається таке захоплення жінки, і вони її всіляко підтримують. У самій роботі часто допомагає дівчина молодшого сина Даша, а чоловік часто подає ідеї.

Нона каже, що це – не надто затратна справа, купувати доводиться лише цемент, а все інше є вдома.

«Я б не сказала що це дорого, бо ж я купую лише цемент і фарбу для декорування, – розповідає Нона. – Пісок є у дворі, вода також. Для основи я використовую поламані відра, старі ганчірки. Нещодавно почала пробувати робити фігури з старих іграшок, дуже гарно виходить. За основу беру м’яку іграшку, вимочую її в розчині цементу, а вже потім елементи декору з’являються під час роботи. Ось ведмедик був, а я йому бочку з медом зробила. Гарно, та й людям подобається. Мені відра, іграшки і ганчірки з усього села приносять».

1avyrib2

Своїми творіннями жінка прикрашає власне подвір’я, або ж дарує друзям і знайомим.

«Справа в тому, що ці вироби я створюю для себе, відпочиваю так, можна сказати. Кому подобається – подарунок роблю, – говорить майстриня. – Раніше я працювала в будинку-інтернаті. Там побачили ці вазони і захотіли такі ж – я їм зробила. Людям подобається, питають, хто дуже хоче – я дарую».

 

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)