Чернігів дедалі глибше занурюється в кризу комунального господарства, де чергове підвищення тарифів на воду та утримання будинків супроводжується хронічною збитковістю міських підприємств. На тлі війни та фінансового виснаження людей логічно постає питання, чому мовчать ті, кого чернігівці обирали для захисту своїх інтересів. Адже за законом усі комунальні гіганти — від «Чернігівводоканалу» до ЖЕКів — є власністю територіальної громади, а не особистими фірмами їхніх директорів. Тим часом міські обранці, які мають усі важелі впливу на виконавчу владу, демонструють тотальну бездіяльність, залишаючи жителів міста сам на сам із платіжками, що постійно зростають.

Чернігівці щомісяця бачать у своїх платіжках статті «вивезення побутових відходів» та «утримання прибудинкової території». Проте реальний стан справ у дворах часто свідчить про те, що послуга надається лише наполовину. Черговий комунальний абсурд зафіксував у Чернігові активіст Віталій Пацук: замість повноцінного сміттєвого майданчика мешканці отримали дефіцит баків, переповнені гори відходів уже о сьомій вечір і традиційне перекладання провини. Чому «сміттєва реформа» на локальному рівні перетворилася на біг по колу між АТП-2528 та КП «Новозаводське» — у нашому розборі.