Тисячолітню пам’ятку археології з охоронним номером 2181-4р., яку роками розорювали як земельний пай, відродили у Ніжинському районі Чернігівщини. Курган, розташований поблизу села Хороше Озеро Крутівської громади і відноситься до групи курганів, датованих орієнтовно ІІ-І тисячоліттям до нашої ери. Відновлення археологічної пам’ятки є проектом редактора «Інформаційного порталу Чернігівщини» та учасника об’єднання «Хранителі курганів» Віталія Назаренка, якому вдалося знайти спільну мову з землекористувачем. Три роки тому межі кургану вивели з обробітку, а нещодавно на ньому встановили мальтійський хрест.
«Хранитель» опікується ще одним збереженим курганом «Зелена Могила», який розташований навпроти відродженої пам’ятки.
За його словами, курганами мали б опікуватись місцеві громади, яким держава делегувала відповідні повноваження, однак на ділі тисячолітні пам’ятки й надалі розорюють.
«Справа збереження не така вже й важка: треба всього-на-всього закласти невеликі кошти і вивести в натурі пам’ятки археології, оскільки на папері вони є, охоронні номери їм присвоїли, а вивести конкретно не вивели, відтак землекористувача нереально притягнути до відповідальності», – каже Віталій Назаренко.
У 2019 році група науковців з «Організаційно-методичного центру контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради та відділу охорони культурної Спадщини Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації склали акт обстеження, яким зафіксували розорення 13-ти курганів і їх груп між селами Хороше Озеро, Прохори та Пам’ятне.
«В результаті обстеження виявлено факт порушення чинного пам’яткоохоронного законодавства (ст. 24, 25, 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 298 Кримінального кодексу України). У процесі розпаювання всі пам’ятки були нанесені на карти землекористування. Відповідно до ст. 24-25, 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будь-які земляні роботи, які можуть зашкодити пам’ятці, забороняються. Оранка пам’яток із наземними ознаками, у тому числі курганів, заборонена. Адже насип кургану є невід’ємною частиною поховальної пам’ятки, предметом охорони; він може містити як основне, так і впускні більш пізні поховання, елементи тризни, кам’яні баби або дерев’яні стовпи, окремі археологічні знахідки, у тому числі дорогоцінних матеріалів (золото, срібло, каміння, інкрустація тощо)…», – йшлося в Акті обстеження.
Матеріали з порушеннями науковці передали в прокуратуру, однак жодних дій щодо припинення розорювання пам’яток археології з боку правоохоронців не було вчинено.
«Ось розораний безіменний курган біля села Прохори, – показує на маківку Віталій Назаренко. – Від кургану практично нічого не залишилось. Цю землю обробляє агрохолдинг «Агротрейд» і прокурори чомусь не поспішають сюди з перевіркою».
Натомість «хранитель» наводить позитивний приклад співправці з землекористувачами.
«Я дякую ТОВ «Ічнянське» і особисто Віктору Кияновському, який підтримує наші починання з відродження пам’яток. Дякую також лісівникам, які надали дуб для виготовлення хреста. Це маленькі кроки до збереження пам’яті пращурів, але, як ми знаємо, з маленьких ідей починаються великі зміни».
У планах з подальшого відродження кургану – встановлення флагштока з жовто-блакитним стягом та інформаційна табличка про саму пам’ятку археології. На жаль, захист історико-культурних цінностей на Чернігівщині існує лише на папері – ні профільний департамент, ні громади не зацікавлені в збереженні тисячолітньої пам’яті, а запалу прокурорів вистачає хіба на маленьких фермерів.
78
