|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 15:20 | 04.21.2024

Свято-Феодосіївський храм: кінотеатр, дискотека, музей чи все-таки церква?

Свято-Феодосіївський храм: кінотеатр, дискотека, музей чи все-таки церква?

Політичні інтриги та інсинуації навколо Свято-Феодосіївського храму в Коропі не вщухають, а навпаки розгортаються новим витком.

2345455785686877Здавалося б, що тут такого – передати православний храм для потреб православних християн? Аж ні! Виявляється, що це вже питання не релігії, а політики, причому брудної і безпринципної. Противники передачі храму релігійній громаді Православної Церкви України прикривають свою нехіть наявністю там історико-археологічного музею і разом з тим вже вчетверте зривають голосування. На крайній сесії селищної ради керівник партійного осередку політичної партії «Батьківщина» депутат ради Микола Мисник (на фото праворуч) і взагалі заявив, що це ніякий не храм, а просто приміщення, оскільки відомостей про те, що це храм, мовляв, ніде немає. Цілком можливо, що відповідні заяви, зроблені в стилі більшовиків, поширені для створення юридичної колізії, однак тут ми мусимо розчарувати пана Мисника і його політичних поплічників. Дані про те, що це – дійсно православний храм, містяться у низці наукових джерел. Більше того, ми знайшли документи, які не тільки це підтверджують, а на їх основі церкву готували до передачі релігійній громаді.

 

Рукописи не горять

 

Найбільш ґрунтовною працею з посиланнями на першоджерела, де підтверджується статус Свято-Феодосівської церкви як храму, а не просто приміщення, на сьогодні можна вважати дослідження краєзнавця з міста Шостка В’ячеслава Кириєвського.

У статті під назвою «Дев’ять церков Коропа» він доволі широко виклав історію церков містечка Короп, колишнього адміністративного центру Коропської сотні Ніжинського полку. У матеріалі дослідник наводить нові, раніше не відомі архівні документи, що були виявлені останнім часом.

Виходячи з архівних даних, Феодосіївська церква, над передачею якої ламають списи релігійна громада та частина заполітизованих депутатів, з’явилась у містечку останньою, тобто дев’ятою, а найцікавіше, що побудували її поруч із найдавнішою церквою Коропа як допоміжну. Але про все по порядку.

Згідно з описом Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 років, в містечку Короп було 7 церков. А наприкінці XVIII століття в Коропі вже нараховували 8 церков та 7 дзвіниць. Про це пише відомий дослідник дерев’яних храмів Лівобережжя Стефан Таратушенко.

У статті «Дев’ять церков Коропа» В’ячеслав Кириєвський пише, що в Російському державному архіві в Санкт-Петербурзі (РГИА, ф. 799, оп. 33, д. 2359) містяться дані про те, що у 1902 році в Коропі з’явилася ще й дев’ята Феодосіївська церква. Побудували її поряд з Троїцькою церквою.

234345657786666

Троїцька та Феодосіївська церква були єдиним майновим комплексом

 

Остання ж значиться в страхових документах 1910-го року як Троїцько-Феодосіївська церква, тобто це був цілісний майновий комплекс, який складався із двох храмів – дерев’яного та кам’яного. Причиною будівництва ще одного храму поруч із Троїцьким був банальний холод – найстаріша в Коропі величезна Троїцька церква була дуже холодною взимку, тому було вирішено збудувати поряд з нею малу теплу Феодосіївську церкву для служб зимою.

 

В архівах є описи та оцінка храмів

 

«За страховим описом 1910-го року кам’яна Феодосіївська церква стояла на такому ж кам’яному фундаменті, була покрита залізом, пофарбованим зеленою олійною фарбою. Довжина церкви разом з дзвіницею становила 19 ½ арш., найбільша ширина – 14 арш., висота до верху карниза – 11 арш. На церкві була одна глава. Усіх вікон – 12 шт.; дверей – 10 шт., з них 3 шт. зовнішніх, стулчастих, обшитих залізом, 4 шт. – внутрішніх, стулчастих, 3 шт. – одинарних. Іконостас довжиною 11 арш., висотою – 7 арш. Церква опалювалася трьома печами. Дзвіниця в один ярус, загальною висотою до верху карниза – 20 арш. (14,2 м)», - пише шосткинський дослідник В’ячеслав Кириєвський, посилаючись на дані з Російського державного архіву.

Зовні церква була нетинькована, відповідно до панівного тоді в Російській імперії заощадливого «кирпичного стиля» в архітектурі. Дзвіниця ж поєднана з церквою, утворювала спільну залу, тому Феодосіївська церква належить до церков так званого «залового типу».

В архівах також значиться і страхова вартість храмів. Зокрема, страхова вартість Троїцької церкви разом з трьома іконостасами у 1910 році становила – 2500 рублів. Її збереженість визнана посередньою, тобто церква простояла б ще не одне століття. Страхова вартість Феодосіївської церкви разом з іконостасом та дзвіницею у 1910 році була вдвічі більшою і складала 5000 рублів. Загалом страхова оцінка нерухомого майна Троїцько-Феодосіївської церкви становила 8950 рублів.

 

Одну розібрали на дрова, а в іншій організували кінотеатр

 

Дослідниця Валентина Михайленко у своїй статті «Короп – європейське містечко», яка з’явилась у Сіверському центрі післядипломної освіти, вказує на те, що найстаріший Троїцький собор у Коропі закрили у 1929 році, а невдовзі, в 1930-х роках, його розібрали. Таким чином, пішла на дрова більшовикам одна з найвидатніших пам’яток народної монументальної дерев’яної архітектури XVIII століття на Лівобережжі. На місці церкви більшовики встановили сцену для своїх виступів перед коропцями, а пізніше, в 1960-х роках, збудували поряд на Базарній площі чотириповерхову будівлю райкому компартії (нині це приміщення селищної ради).

123413434546574

Свято-Феодосіївський храм після більшовизації

 

Феодосіївську церкву більшовики також закрили в 1930 році, хрести з купола та дзвіниці поскидали, восьмерики під куполами розібрали на цеглу, дірки ж перекрили бляхою та облаштували кінозал у довгому приміщенні церкви. У 1987 році кінотеатр переробили під дискотеку, а на початку 90-х вже за незалежної України нащадки тих самих більшовиків з числа колишньої партійної номенклатури перенесли туди регіональний історико-археологічний музей. Подальша історія з музеєм відома всім, от тільки є ще один важливий факт, який вдалося «накопати» вже нашій редакції.

 

Храм готували до передачі, але не було кому

 

У 1998 році церкву готували до передачі релігійній громаді. На виконання доручення тогочасного віце-прем’єр-міністра України Валерія Смолія в Уряді Валерія Пустовойтенка Чернігівська обласна державна адміністрація надала для Державного комітету у справах релігій перелік культових будівель для їх повернення релігійним організаціям.

324577е45334567

У 1998 році культові споруди готували до поверення релігійним організаціям, серед них - і Свято-Феодосіївська

 

В цьому переліку серед інших храмів вказано Свято-Феодосіївську церкву селища міського типу Короп. «Стан задовільний, в приміщенні розташований історико-архітектурний музей», – зазначалося в доповіді.

23552353563636

У документі споруда значиться як православна церква, яку використовують як музей

 

На жаль, на той час українська церква була на етапі становлення і не могла претендувати на храм, хоча можливість такої передачі, як бачимо, була б безапеляційною. Чому ж нині, через 25 років, хтось ставить під сумнів не лише необхідність передачі храму для богослужінь, але й сам факт того, що це взагалі церква?

5 лютого 1696 року упокоївся в Бозі Святитель Феодосій Чернігівський (Углицький), на честь якого пізніше назвали храм у Коропі. Біля його мощей відбувалися чудеса, тому було порушено питання про канонізацію святителя Феодосія, яка була проведена у вересні 1896 року. Тоді мощі переклали в новий кипарисовий гроб і срібну раку, яку урочисто поставили в Спасо-Преображенському соборі в Чернігові. З приходом безбожницької більшовицької влади мощі святителя були втрачені. Як відомо із архівних документів, у листопаді 1921 року представники радянської атеїстичної комісії, що перевіряли нетлінність мощей, розламали срібну раку святителя вагою 10 пудів, і у 4 ящиках його мощі відправили до Москви, після чого їхня подальша доля невідома. Чи не подібної долі для храму Святого Феодосія Чернігівського бажають ті, хто таким його не вважає?

 

Віталій НАЗАРЕНКО

Схожі матеріали (за тегом)