Голота, нероби та п’яниці – нові представники пролетарської влади, які з неприхованим рабським оскалом кинулись виконувати волю Сталіна з хлібозаготівлі й знищення свого ж роду. Найбільше від голоду померло на Півдні Чернігівщини, де були родючі чорноземи, проте й на лісистій Півночі помирали люди. Як приклад – родина семенівця Сави Будашка, котрий, щоб врятувати сім’ю від голодної смерті заховав хліб, за що отримав заслання та каторгу і, зрештою, не зміг уникнути смерті своїх дітей.
