Витоки нашої історії нерідко ховаються за тисячі кілометрів від рідного дому, чекаючи на того, хто зможе розгадати їхні таємниці. Для чернігівця Сергія Шумила, кандидата історичних наук та доктора теології, таким місцем покликання стала Свята Гора Афон у Греції. Він присвятив роки вивченню закритих архівних матеріалів і розшукам матеріальних свідчень, які беззаперечно довели: український слід у цьому світовому православному центрі був значно глибшим і вагомішим, ніж вважалося упродовж століть.
Козацький родовід та спадковість поколінь
Глибокий інтерес науковця до історії та національно-визвольної боротьби є цілком закономірним, адже він походить зі старовинних українських родів. По лінії батька його коріння сягає козацького роду Шумило, представники якого брали активну участь у Визвольній війні під проводом гетьмана Богдана Хмельницького та були внесені до Реєстру Війська Запорозького 1649 року. Згодом цей рід заснував сотенне містечко Межиріч та хутір Шумили на Слобожанщині.
Материнська лінія дослідника пов’язана зі старовинним козацько-шляхетським родом Савенків з Любеччини на Чернігівщині, що бере початок від любецького шляхтича кінця XVI — початку XVII століття Сави Величковського. З цього родоводу вийшла ціла когорта непересічних особистостей. Зокрема, братом прадіда науковця був Олександр Лукич Савенко, який у часи Першої світової війни служив унтер-офіцером, а після подій 1917 року воював проти більшовиків та пізніше емігрував до Франції.
Рідний дід Сергія Шумила по матері, Андрій Федотович Савенко (1912–1988), зазнав сталінських репресій і наприкінці 1936 року був заарештований як «ворог народу», відбувавши покарання у «ДмитЛагу» на будівництві каналу Москва-Волга. У роки Другої світової війни він пройшов важкий бойовий шлях як командир відділення понтонно-мостового батальйону 2-ї Гвардійської танкової армії. Він брав участь у битвах за Сталінград, на Курській дузі, у форсуванні Дніпра та визволенні Києва, де очолював групу з обстеження і розмінування Києво-Печерської Лаври. Пройшовши Вісло-Одерську операцію та визволення Польщі, він отримав важке поранення голови на підступах під час штурму Берліна і за свій героїзм був відзначений багатьма бойовими нагородами. Творчу ж жилку родини уособлював двоюрідний дід науковця — Олександр Купрієнко (1925–1983), видатний український оперний співак (тенор), який був солістом Київського та Харківського академічних театрів опери та балету.
Шумило Сергій Вікторович – директор Міжнародного інституту афонської спадщини
Таємниця козацької обителі «Чорний Вир»
Найгучнішим сенсаційним відкриттям науковця стало віднайдення забутого українського «козацького» скиту «Чорний Вир» (Мавропулос). Заснована запорожцями у 1740-х роках, ця обитель протягом тривалого часу лишалася практично невідомою сторінкою історії. Сергій Шумило не лише розшукав унікальні архівні документи про її заснування, а й під час історико-археографічних експедицій знайшов самі матеріальні рештки цього давнього скиту серед гірських хащ Афона. Знайдені артефакти та рукописи лягли в основу ґрунтовних монографій, які сколихнули науковий світ Європи та докорінно змінили уявлення про масштаби запорозької присутності на Святій Горі.
Сергій Шумило на вході до козацького скиту “Чорний Вир”
Невідомі листи гетьманів та епістолярій Паїсія Величковського
Кропітка робота в закритих архівних фондах афонських монастирів, Священного Кіноту та Патріаршого архіву Константинопольського Патріархату у Фанарі принесла цілу низку нових вражаючих результатів. Дослідник виявив і вперше опублікував унікальне листування преподобного Паїсія Величковського з останнім кошовим отаманом Запорозької Січі Петром Калнишевським та київським митрополитом Арсенієм Могилянським.
Крім того, науковець віднайшов беззаперечні документальні свідчення про масштабну ктиторську діяльність української козацько-шляхетської еліти XVII–XVIII століть. Зібрані ним матеріали доводять, що українські гетьмани Іван Самойлович, Іван Мазепа, Данило Апостол та Іван Скоропадський систематично опікувалися афонськими обителями, надаючи їм значну фінансову та матеріальну підтримку.
Від архівного рукопису — до канонізації святого
Не менш вагомим здобутком чернігівського історика стало повернення з забуття постаті видатного мислителя, афонського старця і письменника-полеміста Івана Вишенського. Працюючи над монографією та захистивши докторську дисертацію у Пряшівському університеті, Сергій Шумило детально відтворив життєпис цієї видатної постаті XVI–XVII століть. Саме його ґрунтовне історико-теологічне дослідження стало науковим підґрунтям для Синоду, який у 2016 році ухвалив рішення про канонізацію Івана Вишенського в лику святих.
Чернігівські витоки та світове визнання
Шлях Сергія Шумила до великої науки розпочинався у рідному Чернігові. Ще на початку 1990-х років він брав активну участь у національно-культурному відродженні регіону, працював у місцевих часописах, а згодом став ініціатором створення Центру дослідження історії релігії та Церкви при Чернігівському педагогічному університеті.
Сьогодні він очолює заснований ним Міжнародний інститут афонської спадщини, є науковим співробітником Інституту історії України НАН України, почесним науковим співробітником Ексетерського університету у Великій Британії, Вільнюського університету у Литві та стипендіатом провідних світових наукових центрів, зокрема Гарварду, Британської академії, Gerda Henkel Fundeishionта інших престижних світових установ. За визначні заслуги у збереженні національноо-історичної пам’яті науковець удостоєний звань «Заслужений працівник культури України» та «Почесний краєзнавець України». З лекціями та виставками про українську спадщину Афона він об’їздив понад десять країн Європи, презентуючи в Лондоні, Парижі, Оксфорді, Кембриджі, Ляйпцігу та Римі наукові докази того, що Україна століттями була невіддільною частиною європейського духовно-культурного простору. Водночас, не полишає науковець і зв’язків з рідною Чернігівщиною, де залишається доцентом кафедри історії України, археології та краєзнавства Національного університету “Чернігівський колегіум” ім. Т. Г. Шевченка.
