Відома українська телеведуча Марічка Падалко поділилася на своїх сторінках у соцмережах світлинами з подорожі до Батурина. Захоплена величчю палацу Кирила Розумовського, вона зауважила: «Три години від Києва — і трохи інший світ. Наша українська історія, якою варто пишатися і берегти». Разом із тим ведуча закинула своїм підписникам цікаву загадку, зізнавшись, що лише тут, у гетьманській резиденції на Чернігівщині, дізналася, кому саме Людвіг ван Бетховен присвятив свою легендарну П’яту симфонію.
Для багатьох це стає справжнім відкриттям, але всесвітньо відомий музичний шедевр має безпосередній український «паспорт». Його появою світ завдячує сину останнього гетьмана України — Андрію Кириловичу Розумовському. Андрій Розумовський народився у Глухові, зростав у Батурині, але доля повела його європейськими дорогами. Здобувши блискучу освіту, він обрав дипломатичний шлях і протягом багатьох років був послом у Відні — тогочасній музичній столиці світу. Граф Розумовський швидко став помітною фігурою серед австрійської аристократії. Він збудував у Відні розкішний палац, який сучасники називали «храмом мистецтв», і зібрав там унікальну бібліотеку та колекцію живопису. Проте найбільшою пристрастю українського графа була музика.
Цікавий факт: Андрій Розумовський сам чудово грав на скрипці та віолончелі й тримав найкращий у Відні приватний струнний квартет. Саме у Відні доля звела Розумовського з молодим і амбітним Людвігом ван Бетховеном. Український граф не просто став одним із перших фінансових покровителів композитора, коли той почав втрачати слух, а перетворився на його близького друга. Бетховен годинами просиджував у палаці Розумовського і мав ексклюзивне право першим виконувати свої нові твори силами квартету, який утримував граф.
На знак глибокої поваги та вдячності за багаторічну підтримку Бетховен присвятив Андрію Розумовському свої найвеличніші творіння: П’яту симфонію (знаменитий «стукіт долі у двері»); Шосту («Пасторальну») симфонію; Три струнні квартети (Опус 59), які в усьому світі так і називають — «Квартети Розумовського». Зв’язок Розумовського з рідною землею виявився не лише в присвятах. Саме на прохання графа Бетховен вплів у свої класичні віденські квартети українські народні мотиви. Якщо уважно вслухатися у фінал Першого квартету (Опус 59), там чітко вгадується меланхолійна тема української пісні «Ой надворі метелиця». А в Другому квартеті композитор використав динамічну й жартівливу мелодію «Від Києва до Лубен». Завдяки цьому український фольклор став невіддільною частиною світового музичного спадку.
Чому варто поїхати в Батурин вже цими вихідними?
Сьогодні палац Кирила Розумовського в Батурині, відновлений із руїн, є єдиним збереженим гетьманським палацом на території України. Цей шедевр класицизму, створений за проєктом видатного архітектора Чарльза Камерона, вражає не лише зовнішньою величчю, а й розкішними інтер’єрами всередині. Мандрівка сюди — це не просто красиві фото для соцмереж, як у Марічки Падалко. Це нагадування про те, що українська еліта століттями формувала європейський культурний контекст. І П’ята симфонія Бетховена, яка сьогодні звучить у найбільших концертних залах планети, зберігає в собі пам’ять про козацький рід із Чернігівщини.
Святослав ЖОЛУДЬ
