У Борзнянському районному суді Чернігівської області відбулося чергове засідання у кримінальному провадженні щодо інкримінованого шахрайства Валентину Бідному — директору ТОВ «Плиски Агро». За версією обвинувачення, посадовець нібито незаконно приватизував майстерню. Втім, перебіг судового допиту ключового свідка та висновки експертиз ставлять під сумнів обґрунтованість висунутих звинувачень. На засіданні допитали свідка — депутатку міської ради та практикуючу адвокатку Раїсу Лук’яненко. Разом із тим, інші два свідки на судове засідання не з’явилися, що вкотре затягує розгляд справи.
Під час допиту сторона захисту — адвокат Богдан Смолій — поставив Лук’яненко низку прямих запитань щодо процедури виготовлення та отримання документів на спірну майстерню. Однак практикуюча юристка на більшість із них відповіла традиційним «не пам’ятаю».
Зокрема, це стосується і заявника у даній справі Михайла Голиці. Хоча його близькі родичі (зять та племінник) свого часу були співвласниками підприємства, яке здійснювало приватизацію об’єкта, свідок не змогла прояснити деталі їхньої взаємодії.
Розгляд справи у Борзнянському районному суді. Справу веде суддя Оксана Данько
Найбільше запитань у захисту викликав факт отримання технічної документації. У матеріалах інвентаризаційної справи (на 13-му аркуші) міститься напис: «Технічний паспорт отримано. Здійснено мною…» із особистим підписом Раїси Лук’яненко.
Ознайомившись із документом безпосередньо в засіданні, Лук’яненко підтвердила, що підпис дійсно належить їй. Проте пояснити суду, як саме вона, не мавши жодної письмової довіреності чи офіційних доручень від ТОВ «Плиски Агро», забирала документи в Ніжинському БТІ та передавала їх для подальшої реєстрації, свідок не змогла. За її словами, вона робила це, ймовірно, «на чиєсь прохання», деталі якого вже не згадує.
Раїса Лук’яненко не може пригадати багатьох моментів справи
Головним інтригуючим моментом засідання стала згадка про почеркознавчу експертизу, яка вже досліджувалася судом. Експертизою офіційно доведено, що Валентин Бідний не ставив власних підписів на реєстраційних та інвентаризаційних документах — усі вони виконані іншою особою.
На запитання адвоката, чи здогадується свідок, хто міг підписати документи від імені Бідного та чи знайомий їй почерк у заявах, Лук’яненко відповіла заперечно, підкресливши, що не є експертом і оцінювати почерки не може.
Не менш цікавими виявилися й свідчення Лук’яненко щодо інших епізодів діяльності підприємства. Свідок визнала, що за довіреністю здійснювала відчуження частки корпоративних прав засновника Миколи Негрича – зятя Михайла Голиці, вартістю 6 мільйонів гривень, але при цьому… ніколи в житті з самим Негричем не зустрічалася, не спілкувалася та навіть не бачила його в очі.
За словами Лук’яненко, у 2014–2015 роках усі засновники та керівництво ТОВ «Плиски Агро» працювали як «унітарний організм» без жодних конфліктів, а всі доручення віддавалися на рівні, до якого вона стосунку не мала. Судовий розгляд справи триває. Наступні засідання мають пролити світло на те, чому не з’явилися інші свідки та хто насправді стоїть за підробкою підписів у документах на майно.
Віталій НАЗАРЕНКО
Фото автора
