Абсурд української медичної системи у двох актах. Під приціл прокурорів потрапили двоє директорів лікарень, які намагалися врятували медичні заклади від закриття. Григорію Разновану (Менська лікарня) та Олександру Фролову (Ріпкинська лікарня) на двох «шиють» 2,8 мільйона гривень збитків державі. Знаєте, за що? За те, що вони намагалися залучити кошти від НСЗУ, аби лікарні просто не збанкрутували, а медики мали зарплату! Деталями перебігу судової справи, яку розглядають у Новозаводському суді міста Чернігова поділились журналісти «Суспільного», ми ж опишемо реалії, в яких опинились колишні «районки».
Олександр Фролов та Григорій Разорван
Що інкримінують директорам?
У Менській центральній районні лікарні лікар функціональної діагностики поїхав за кордон у відпустку. Але замість того, щоб просто «гуляти», чоловік дистанційно описував знімки електрокардіограм (ЕКГ). Лікарня вносила ці дані в систему, проводила ВЛК і отримувала кошти за реальну роботу. Захист чітко пояснює: цей лікар навіть не є обов’язковим у складі комісії! Тобто лікарня виконала роботу і мала повне право на ці гроші. Але прокурорам байдуже на телемедицину і 21 століття. Дистанційно? Значить «злочин».
Менська центральна районна лікарня
У Ріпкинській центральній районній лікарні за паперами НСЗУ, лікарі мають відвідувати пацієнтів удома мінімум 48 разів на рік. Хтось взагалі може уявити навантаження на районного лікаря, у якого ліміт на пальне, дефіцит кадрів і розбиті дороги? Вони приїжджали 3-4 рази — стільки, скільки реально було потрібно пацієнтам і скільки дозволяли ресурси. Але система вимагає «галочок». Директор підписав звіти, щоб лікарня отримала фінансування і вижила. Тепер це називають «зловживанням».
Ріпкинська центральна районна лікарня
У чому «злочинний умисел»?
Навіть сама прокуратура у звинуваченні Менському директору проговорилася про його мотив: «переслідуючи особисті інтереси, пов’язані з виправдовуванням існування створеної системи медичного забезпечення».
Вдумайтеся! Людину судять за те, що вона хотіла, щоб система медичного забезпечення існувала. Не за віллу в Іспанії, не за новий «Мерседес», а за те, що гроші пішли на рахунок комунального закладу — на ліки, на світло, на зарплати медсестрам!
Стаття, яку їм інкримінують медикам (ч. 2 ст. 364 ККУ), передбачає від 3 до 6 років тюрми. Григорія Разорвана та Олександра Фролова хочуть посадити за те, що вони фактично не дали загнутися медицині в деокупованому та прикордонному регіоні.
На щастя, суддя виявився адекватнішими за прокурорів — обох директорів залишили на посадах під особистим зобов’язанням. Однак сам прецедент вражає: система карає за ініціативу та спробу вижити. Якщо ти не виконуєш абсурдні відірвані від життя нормативи — твою лікарню закриють. Якщо намагаєшся крутитися, щоб врятувати її — прокуратура посадить. Реальність сучасної України така, що з одного боку — жорсткі, інколи відірвані від реалій деокупованих та прикордонних регіонів нормативи НСЗУ (Національної служби здоров’я України), з іншого — керівники лікарень на місцях, які змушені маневрувати, щоб заклади просто не закрилися, а люди мали доступ до базової допомоги. Поки чиновники з високих кабінетів розповідають про «ефективну реформу», реальність на місцях виглядає так: якщо ти менеджер і борешся за виживання своєї лікарні в районі — ти вже однією ногою в суді. Редакція готова надати майданчик для воле висловлення медикам, які захищають медицину на місцях.
Віталій НАЗАРЕНКО
