|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 5:16 | 03.19.2024

Візит закритого протоколу

Півтори години очікування, п’ятнадцять хвилин для запитань і закриті зустрічі – таким запам’ятається перший візит Володимира Зеленського до Чернігова в статусі Глави держави. Візит закритого протоколу…

Візит Президента України Володимира Зеленського до Чернігова можна назвати радше закритим, ніж відкритим. Власне, сам Зеленський об'єктивно видався доступним та готовим до спілкування. Без перебільшення, деякі питання, які люди не могли вирішити роками, він розв'язав одним усним дорученням – як-от питання з будинком-привидом по вулиці Бєлова, де чернігівська мерія зробила заручниками власників житла. Якщо коротко, то суть така: люди вже кілька місяців живуть у квартирах без адреси, бо міськвиконком і досі не проголосував за формальне питання. А все через те, щоб забудовник нібито винен місту півмільйона гривень. Зрештою, якщо це й справді так, то до чого тут люди, які добросовісно купили житло? Для цього є суд!

1policplac

«У вас є мер», – відповів людям, що обступили його Зеленський.

«Мер змушує нас платити чужі борги», – пролунало у відповідь Гаранту.

Поспілкувавшись із власниками квартир, Володимир Зеленський доручив розв'язати цю проблему керівнику облдержадміністрації Андрію Прокопенку.

svavilla

Варто зауважити, що з початку поїздки Президента України супроводжували два нардепи-мажоритарники – Олег Семінський та Максим Зуєв, а от Сергія Гривка та Павла Халімона на зустрічі з журналістами не було. Власне кажучи, на саму зустріч глава держави запізнився, причому не на 15 хвилин, а на півтори години. І тут одразу згадався Віктор Андрійович Ющенко, який, м’яко кажучи, не вирізнявся педантичністю. Інший бік медалі – це служба протоколу і організація візиту Президента, яку сміливо можна назвати провальною. Акредитованих на зустріч журналістів «шманали», як останніх наркоманів. Кажуть, обшуки є звичною процедурою для подібних заходів, однак виникає логічне питання: коли Президент робить селфі на вулиці з незнайомими людьми, чому не обшукують їх? І якщо журналісти акредитовані, то навіщо аж так детально проводити обшук? Благо, до трусів не роздягнули. Проте можна пережити не лише обшук, але й, не доведи Господи, допит, якби тільки дозволили поставити Президенту кілька запитань. Коли ще в регіональних журналістів виникне така можливість? Але й тут не пощастило. Після його короткого монологу встигли поставити всього три (!) запитання. Перед тим я зумисне підходив і перепитував у протокольної служби, чи є обмеження у спілкуванні, на що отримав запевнення, що такого обмеження немає, а Гарант готовий відповідати на запитання хоч 14 годин поспіль. Запитання, заради яких я йшов на цю зустріч, я так і не поставив! Тому ставлю їх публічно: «Пане Президенте, Чернігівщина – аграрний край, який тільки минулого року зібрав понад 5 мільйонів тонн збіжжя. І в цьому аграрному регіоні є підприємство з промовистою назвою «Земля і Воля» – підприємство, де найбільша орендна плата та рентабельність в Україні, найбільші зарплати в області, де працює понад 1 тисяча працівників і яке щороку вкладає в інфраструктуру близько 50 мільйонів гривень. Очолює це підприємство Герой України, почесний громадянин Чернігівської області Леонід Яковишин. Володимире Олександровичу, Герой України написав Вам відкритого листа, резонанс від якого прогримів не лише Україною, але й світом. Яку відповідь Ви дали Леоніду Григоровичу?».

visitors

А ось наступне питання: «Пане Президенте, Чернігівщина – не лише аграрний край, але й регіон із власними унікальними енергетичними ресурсами. До Вас неодноразово письмово зверталися профспілки торфовидобувних підприємств з проханням звернути увагу на галузь та відвернути рейдерство одних із останніх торфозаводів України. Незважаючи на розголос та візит перших осіб області, які гарантували підприємствам підтримку, на рівні Міненерго продовжують тиск на шахтарів, вони знову позичають солярку, щоб заготовити сировину, їм знову блокують рахунки, за наказом згори травлять силовики. До яких пір Україна буде жити поняттями 90-х?».

І останнє: «Володимире Олександровичу, яка норма висіву соняшнику на гектар площі? Що буде у разі, якщо посіяти 120 тисяч насінин на гектар?».

Звісно, останнє питання мало б провокативний характер, і я очікував, що Глава держави відповість, що не є сильним в аграрній науці, тож ж цього приводу я б справедливо зауважив, що аграрна країна не може існувати без аграрного міністерства, а земельні закони не можна ухвалювати, не порадившись із аграріями та українським народом.

Три запитання, на які б я хотів отримати відповідь від першої особи держави, і які я вже навряд чи коли-небудь поставлю. Розуміючи це, вирішив скористатись ще однією нагодою. Друга спроба була зроблена на території Чернігівського державного технологічного університету, де, як виявилося, відбулась закрита зустріч із студентством та ректором. І тут служба протоколу дала зрозуміти, що присутність «чужих» журналістів на заході є небажаною, а акредитація є дійсною тільки на території так званого об'єкту «великого будівництва». Мені навіть спробували заборонити фотографувати. Звісно, ж Чернігівська ОДА зробила звіт-анонс про візит Зеленського і про те, що він «поспілкується з колективом одного з чернігівських університетів», але це спілкування виявилося закритим, а в залі, незважаючи на карантин, сиділо повно студентства. Від кого заховались? Що такого відбувалося в застінках вузу, чого не можна було показати незалежній пресі і донести людям? Виходячи з побаченого, можна зробити висновок, що візит Зеленського на Чернігівщину мав цілковито закритий характер і практичну мету – кадрову. Скоріше за все, питання призначення ректора ЧНТУ Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти та науки України – формальне. Головне питання – це майбутні місцеві вибори та фінансові й політичні гравці. Очевидно, що «м’яку подушечку» у вигляді кандидатури чинного міського голови Владислава Атрошенка Володимиру Зеленському підготували заздалегідь, повізши його в центр ошатного Чернігова, а не, наприклад, до зруйнованої багатоповерхівки по вулиці Попудренка. Втім, судячи з наступної публікації про протистояння Зеленського і регіональних еліт, яке оприлюднив вже наступного дня на свій персональній сторінці заступник міського голови Олександр Ломако, цю «м’яку подушечку» Президент Зеленський не проковтнув. Можливо, не за горами і наступні спроби. Хто із команди «Зе» грає на стороні «Рідного дому» Атрошенка – спробуємо дослідити в наступних публікаціях. А поки що райони в очікуванні розподілу інфраструктурних субвенцій. Це – також один із яскравих сигналів того, хто грає не на своєму полі й використовує довіру Президента.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Олексія Миколаєнка

Схожі матеріали (за тегом)