У селі Вересоч Куликівської громади відкрили чотири нові меморіальні стенди на честь загиблих українських воїнів. На них увічнили пам’ять Валентина Сови, Миколи Волинка, Станіслава Басацького та Руслана Бездєтка.
Право відкрити стенди надали рідним полеглих Захисників. Священники провели чин освячення меморіалу, а присутні вшанували воїнів хвилиною мовчання та поклали квіти. На Алеї пам’яті тепер 13 портретів загиблих земляків.
Валентин Сова народився у Вересочі 8 травня 1974 року. У 2015 році брав участь в АТО, а в червні 2024-го знову став до лав ЗСУ. Служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді, допомагав евакуйовувати поранених побратимів. Загинув 29 грудня 2024 року поблизу Черкаської Конопельки Курської області. Понад рік рідні сподівалися на його повернення.
Микола Волинко народився 26 серпня 1987 року в Ніжині, але виріс у Вересочі. До війська його мобілізували в жовтні 2024 року. Він служив у мінометному взводі аеромобільного батальйону. Загинув 5 травня 2026 року поблизу Коломійців на Дніпропетровщині внаслідок удару ворожого FPV-дрона.
Станіслав Басацький народився 6 липня 2006 року у Вересочі. Після школи вступив до Національної академії сухопутних військ, отримав звання молодшого сержанта та підписав контракт із ЗСУ. Служив головним сержантом механізованого взводу 158-ї окремої механізованої бригади. 16 липня 2025 року дістав смертельні поранення поблизу Андріївки на Сумщині. Майже рік вважався зниклим безвісти. У липні 2026 року після ДНК-експертизи рідні отримали підтвердження його загибелі.
Руслан Бездєтко народився 15 липня 1988 року в селі Костобобрів Семенівської громади. Здобув вищу освіту за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво», працював інженером-будівельником. У 2021 році підписав контракт із Державною прикордонною службою України, дослужився до звання старшого сержанта. Загинув 15 червня 2025 року поблизу села Мхи на Новгород-Сіверщині. Його родина, рятуючись від війни, знайшла прихисток у Вересочі.
Під час відкриття меморіалу Куликівський селищний голова Юлія Постернак наголосила на важливості підтримки родин загиблих не лише під час пам’ятних заходів, а й у повсякденному житті.
«Ми маємо берегти пам’ять про наших земляків і передати її наступним поколінням. Бо за кожним ім’ям на меморіальному стенді – людина, яку любили, на яку чекали і яку неможливо замінити», — сказала вона.
84
