Вони не тримають у руках зброї, але щодня працюють задля наближення перемоги. Жительки Горбового вже понад чотири роки плетуть маскувальні сітки для українських захисників. Кожен вузлик – це їхня турбота, віра і тихе «бережіть себе» для тих, хто на передовій. А кожна сплетена сітка – шанс врятувати чиєсь життя.
З початком повномасштабного вторгнення жителі села Горбове Куликівської громади активно підтримують наших захисників і допомагають їм. За словами старости Горбівського старостинського округу Валентини Дєдкової, за понад чотири роки активної волонтерської роботи односельці сплели і передали військовим на різні напрямки не один десяток сіток. Валентина Миколаївна розповідає, що спершу охочі приходили плести в будинок культури. Потім у старостаті виділили приміщення. Нині над виготовленням сіток майже щоденно працює п’ять жінок, які від обласного центру зайнятості направлені на виконання суспільно-корисних робіт – у цьому випадку плетіння маскувальних сіток. Люди працюють за строковими трудовими договорами та отримують заробітну плату.
Вони вже так добре навчилися цій науці, що сітку плетуть, немовби мереживо. Розміри сіток різні: від стандартних 6*4 метри до великих на замовлення 10*6 метрів.
«Робота наших жінок-трудівниць не зупиняється. Адже важливою складовою перемоги є допомога та підтримка в тилу. Саме тому вони плетуть маскувальні сітки, які захищатимуть наших захисників від ворога. Кількість дівчат міняється. Хтось приходить, хтось йде. Зараз постійно плетуть п’ятеро дівчат. Це Валентина Поляниця, Марія Коляда, Наталія Пугач, Людмила Дорошенко, Антоніна Атрощенко. Роботу розподілили між собою так, щоб її швидше і вправніше виконувати. Одні нарізають клаптики тканини, інші в’яжуть їх на сітку. На рахунку наших трудівниць – величезна кількість маскувальних сіток, які уже відправили у зони активних бойових дій, – розповідає Валентина Дєдкова. – Вони вже так навчилася майстерно і швидко це робити, що був би матеріал. На стандартну сітку розміром 6*4 у них іде від двох до трьох днів. Наприклад, 4 червня тільки відправила хлопцям сітку. А за понеділок-вівторок дівчатка вже нову сплели. І вони ж не просто плетуть ту сітку – дівчата роблять цю роботу з любов’ю, з душею. Переживаючи за кожного воїна».
Починаючи з 2022 року матеріали і основу в старостаті закуповували самостійно. Люди збирали кошти і потім замовляли необхідні матеріали. Та згодом почали співпрацювати з благодійним фондом «Сіверяни».
«Зараз «Сіверяни» нам надають необхідну тканину. Основу шукаємо самі. Не так давно Сергій Хоменко дав 160 метрів сітки. Поки що з неї плели дівчата, далі будемо шукати. Місцеві рибалки принесли сітку з ліски, але вона не дуже підходить для цієї справи. Проте, якщо не буде, то й вона в хід піде».
Марія ПУЧИНЕЦЬ
