11 вересня жителька Носівки Марія Кирилівна Шовкун відсвяткувала свій 106-й день народження. Це не просто поважний вік. Це ціла епоха, у якій були війна й окупація, партизанські роки, важкі втрати, десятиліття роботи в школі, зустрічі з тисячами людей, радощі та випробування. І через усе це Марія Кирилівна пронесла силу духу, доброту, людяність і жагу до життя.
Її доля нерозривно пов’язана з Україною та Носівщиною. У роки війни вона була партизанкою, учасницею партизанського об’єднання «За Батьківщину». На її долю випали страшні випробування: розстріл батька, спалена батьківська хата, смерть двох братів, яких цькували за націоналізм і оголосили ворогами народу, а згодом реабілітували.
Ці події назавжди залишилися в її пам’яті. Але навіть переживши стільки болю, Марія Кирилівна зуміла зберегти в собі світло й не втратити віру в людей.Після війни вона обрала справу, якій присвятила понад пів століття, — навчання та виховання дітей. Вона не просто передавала учням знання, а вчила їх пізнавати світ, бути людьми, підтримувати одне одного й залишатися небайдужими. За роки педагогічної роботи через її серце пройшли тисячі дітей, і для багатьох вона назавжди залишилася улюбленою вчителькою.
Її пам’ятають і сьогодні. Навіть через багато років колишні учні не забувають Марію Кирилівну. Так, у день її 106-річчя один із її вихованців, який нині живе у Харкові, надіслав своїй учительці подарунок – харківський тортик. Бо справжню вдячність роки не стирають.
Не залишалася Марія Кирилівна осторонь життя громади й після завершення педагогічної роботи. Була активною учасницею різноманітних заходів, творчих вечорів, презентацій, займалася пошуковою роботою, очолювала ветеранський клуб «Берегиня».
І сьогодні вона залишається напрочуд допитливою та уважною до життя. Багато читає, стежить за новинами, цікавиться тим, як змінюється світ, звертає увагу навіть на нові слова, які з’являються у нашій мові.
Сьогодні їй болить за наших людей, за захисників і захисниць, за тих, хто віддав своє життя за свободу, за родини, які чекають своїх рідних додому.
«Бажаю, щоб ми всі якнайшвидше зустріли Перемогу», — побажала іменинниця гостям, які завітали привітати її з днем народження.
А на запитання про секрет такого поважного віку Марія Кирилівна відповідає просто, без зайвих слів:
«Нічого особливого в цьому немає. Просто це у мене генетично. Моя бабуся дожила майже до 100 років. І я живу та бажаю всім дожити до мого віку».
Пресслужба Носівської міської ради
606
