Він вижив на війні, але зітовхнувся зі свавіллям у тилу. 43-річний ветеран та інвалід війни Дмитро Тютюнник майже рік марно намагається притягнути до відповідальності патрульних поліцейських, які побили його в січні 2026 року.
Події січня мали б стати підставою для гучного службового розслідування в лавах патрульної поліції Чернігівщини. За свідченням Дмитра Тютюнника, інспектор взводу №1 роти ТОР Владислав Васильович Шевчун застосував до нього жорстоку силу та душив, наніс тілесні ушкодження, після яких ветерана з побоями і без штучного ока прямо з райвідділку забрала швидка.
“Я потрапив в лікарню з зором 0,9, через три тижні у мене був зір 0,7”, – розповідає про наслідки катування інвалід війни.
Окрім поганого зору, Дмитро не має правого ока, а в голові стоїть титанова пластина.
Проте силова система спрацювала за звичним сценарієм захисту «своїх». Інспектор Шевчун написав заяву про те, що ветеран нібито публічно нецензурно висловлювався на адресу правоохоронців. Результат — винним у події зробили самого ветерана, а патрульні продовжують службу без жодних наслідків.
Не дочекавшись справедливості у власній справі, Дмитро Тютюнник тепер ходить на засідання до іншого ветерана — офіцера ЗСУ, кавалера Орденів “За мужність” Артема Панчика. Останнього обвинувачують у нанесенні тілесних ушкоджень патрульному поліцейському Андрію Шванському інкримінують 5 років в’язниці, а постраждалий вимагає 500 тисяч гривень моральної компенсації.
В залі суду Дмитро стоїть із красномовним плакатом. Він не добирає слів на адресу правосуддя, яке миттєво реагує на будь-які скарги поліцейських, але ігнорує фізичне насильство з боку самих силовиків стосовно захисників України.
Віталій НАЗАРЕНКО
1200
