Чернігів дедалі глибше занурюється в кризу комунального господарства, де чергове підвищення тарифів на воду та утримання будинків супроводжується хронічною збитковістю міських підприємств. На тлі війни та фінансового виснаження людей логічно постає питання, чому мовчать ті, кого чернігівці обирали для захисту своїх інтересів. Адже за законом усі комунальні гіганти — від «Чернігівводоканалу» до ЖЕКів — є власністю територіальної громади, а не особистими фірмами їхніх директорів. Тим часом міські обранці, які мають усі важелі впливу на виконавчу владу, демонструють тотальну бездіяльність, залишаючи жителів міста сам на сам із платіжками, що постійно зростають.
