Кравченко в Австрії, але справи – на контролі! У Борзнянському районному суді триває розгляд кримінального провадження за обвинуваченням директора ТОВ «Плиски Агро» Валентина Бідного у нібито шахрайському заволодінні майновим комплексом (майстернею) у селі Плиски. Справа вже встигла набути резонансу через нетипову увагу: звичайний майновий спір навколо сільської майстерні перебуває на особливому контролі Офісу Генерального прокурора, зокрема першої заступниці генпрокурора-втікача Руслана Кравченка Марії Вдовиченко, яка за деякими даними, також емігрувала в Австрію. Навіть процесуальне керівництво та підтримку публічного обвинувачення в суді – здійснювалось професіоналами з ОГП. Сам обвинувачений Валентин Бідний та його захист називають справу повністю замовною, вказуючи, що кримінальне переслідування було відкрите за заявою відомого бізнесмена та політика Михайла Голиці. На останньому засіданні суд завершив допит свідків сторони обвинувачення. Втім, покази ключових дійових осіб під час слідства, не знайшли свого підтвердження в суді. Свідки обвинувачення замість підтвердження вини Бідного, більше були зайняті порятунком своїх позицій, прикриттям власних «необдуманих» поступків, а також демонстрацією виняткової втрати памʼяті.
Засідання розпочалося з процесуальної накладки: старший групи прокурорів Офісу Генерального прокурора Вадим Тостановський до суду в Борзну черговий раз не з’явився. Зважаючи на ситуацію з втечею Руслана Кравченка та численні корупційні скандали прокурорів з Офісу, їм точно зараз не до сільських розбірок, хоча донедавна еліта органів прокуратури тільки те й робила, що тиснула на районний суд та учасників процесу, а представниця сільської ради – адвокат Марина Костенко регулярно клопотала про обовʼязкову участь «еліти» в кожному засіданні. Тим не менш, зважаючи на присутність іншого представника державного обвинувачення, суд за згодою сторін ухвалив рішення продовжувати розгляд. Першим допитали свідка Олександра Іванія, який у період 2008–2009 років обіймав посаду директора ТОВ «Райтехагросервіс».
Олександр Іваній
За версією слідства, саме через довіреності та акти прийому-передачі від «Райтехагросервісу» спірне майно свого часу змінювало власників. Проте свідчення Іванія перетворили версію обвинувачення на юридичний жарт.
Свідок наголосив, що жодних об’єктів у Плисках не приймав, на баланс не ставив і взагалі дізнався про існування «майстерні» лише від слідчих прокуратури.
Як уже, мабуть, усі здогадались, хто, коли і як заволодів «майстернею», задовго до утворення ТОВ «Плиски-Агро», стороною обвинувачення залишено поза увагою, або ні?
Наступним перед судом постав один із ключових свідків у цій історії — Микола Ілляшенко. Наразі він є депутатом та головою земельної комісії Плисківської сільської ради. Водночас Ілляшенко — багаторічний головний бухгалтер та керівник підприємств з орбіти Михайла Голиці, а також людина, яка безпосередньо близька до заявника.
За матеріалами справи, підпис Ілляшенка стоїть на акті прийому-передачі нерухомого майна від липня 2014 року (в період, коли він працював головним бухгалтером, а пізніше і директором у ТОВ «Агросервіс», під твердою рукою власника товариства – самого Голиці).
Микола Ілляшенко на допиті в Борзнянському районному суді
Під час допиту свідок Ілляшенко демонстрував дивовижну забудькуватість, плутаючись у власних словах, думках, спогадах та документах.
Поведінка свідка у залі суду викликала чимало запитань у сторони захисту та присутніх. Відповідаючи на деталізацію фінансових операцій, підписи та звітність, Микола Ілляшенко продемонстрував фантастичну особливість своєї пам’яті.
При цьому така «амнезія» виглядає вельми специфічною. Свідок детально пригадує поставлені перед ним задачі від колишнього директора підприємства, загальні виробничі процеси діяльності підприємства десятирічної давнини, але як тільки мова заходить про конкретні правовстановлюючі документи на майстерню або договори відчуження — пам’ять посадовця одразу «пропадає».
Ще більше плутанини додала позиція свідка щодо балансового обліку. З одного боку, Ілляшенко категорично стверджує:
«Ця майстерня у селі Плиски ніколи офіційно не перебувала на балансі ТОВ «Агросервіс», на неї не було документів про право власності, і підприємство її не продавало».
З іншого боку, коли в судовому засіданні пану Ілляшенку показали податкову звітність за липень 2014 року, подану за допомогою електронного цифрового підпису самого Ілляшенка, де чітко відображено операції з ПДВ саме на суму продажу майстерні, або виписаний Ілляшенком рахунок – фактура із ціною «майстерні» – свідок лише розводив руками:
«Звітність я подавав щомісяця. Ми продавали багато різного майна — якісь автомобілі, кузні, матеріали, навіси… А звідки там саме ця сума і чи стосується вона майстерні — я сказати не можу, не пам’ятаю».
Окрім того, з’ясувалося, що під час досудового розслідування свідок взагалі відмовився надавати слідчим експериментальні зразки свого підпису для проведення почеркознавчої експертизи, заховавшись за формальним «зроблю це тільки за ухвалою суду».
Також з відповідей Ілляшенка з’ясувалося, що в ході обшуків за місцем його проживання слідчі вилучали низку оригіналів документів ТОВ «Агротехсервіс», балансові журнали, а головне довідку – де майстерня перебуває на балансі у того ж ТОВ «Агросервіс». Втім, прокурори Офісу Генпрокурора з невідомих причин засекретили ухвали на обшуки та виділили ці та інші матеріали в окреме провадження, не надавши їм належної оцінки.
Хід допиту свідків у Борзнянському районному суді показує фабулу справи з іншого боку: документи, на яких ґрунтується обвинувачення проти Валентина Бідного, підписувалися особами, які перебували в армії, або тими, хто сьогодні в суді каже, що підпис «просто схожий», відмовляючись від експертиз.
Захист Валентина Бідного наполягає: залученість останньої інстанції в системі прокуратури – самого Офісу Генерального прокурора до банального майнового спору на районному рівні — це пряма ознака використання правоохоронної системи в інтересах бізнес-групи Михайла Голиці з метою тиску на ТОВ «Плиски Агро».
Кримінальне провадження проти Валентина Бідного було розпочате за безпосередньою заявою Михайла Голиці. І від першого дня воно перебуває під особливим контролем Офісу Генерального прокурора – донедавна Першого заступника самого Генпрокурора Марії Вдовиченко.
Справу сільської майстерні особисто контролювала перший зам Кравченка Марія Вдовиченко
Для української судової практики це унікальний випадок: звичайний майновий спір навколо напівзруйнованої сільської майстерні в Борзнянському районі розслідували не місцеві районні чи обласні слідчі, а центральний апарат. Більше того, справу із Чернігівської області забрала перший зам Вдовиченко через «виняткову» бездіяльність місцевих слідчих та необхідність допиту покійного бухгалтера підприємства. Такий ексклюзивний інтерес вищого наглядового органу країни до майна в селі Плиски лише підтверджує чутки про використання високих кабінетів у столиці для вирішення приватних бізнес-інтересів.
Директор ТОВ «Плиски-Агро» Валентин Бідний відкидає всі звинувачення у шахрайстві та відкрито називає кримінальне провадження фабрикацією.
Судовий розгляд у Борзнянському районному суді триває. Попереду — дослідження письмових матеріалів справи та допит інших свідків. Проте вже зараз зрозуміло: процес навколо «Плиски-Агро» стане показовим тестом на те, чи здатен справедливий суд протистояти реформованій прокурорській вертикалі й побажанням заявника та ідейного натхненника Голиці.
Віталій НАЗАРЕНКО
Фото Миколи Тищенка
252
