Деснянський районний суд міста Чернігова другий рік розглядає справу офіцера Першої танкової бригади, героя війни і кавалера двох Орденів «За мужність» Артема Панчика. Офіцера обвинувачують в умисному заподіянні тілесних ушкоджень поліцейському під час виконання службових обов’язків. Стаття, яку кваліфікувала прокуратура, передбачає 5 років ув’язнення, а постраждалий додатково подав цивільний позов і вимагає в Панчика 500 тисяч гривень моральної компенсації. Попередня суддя Людмила Самусь у липні 2026 року пішла у відставку, тож справу передали іншій служительці Феміди Тетяні Рощиній. Позивач у справі на засідання не зявився, його адвокат пояснив це тим, що поліцейський Андрій Шванський ніби то перебуває на службі.

Суддя Тетяна Рощина
Ще перед початком судового засідання до зали пропустили лише сторони, не пояснивши чому у відкритому процесі така позиція. Як виявилось, судова зала не змогла вмістити всіх бажаючих, адже на підтримку офіцера прийшло чимало чернігівців та ветеранів. Тож половина з вільних слухачів залишилась слухати процес у коридорі через відкриті двері і в присутності судової охорони.

Зал вмістив лише половину бажаючих
Судове засідання, яке мало розглянути писмові докази, опинилося під знаком повітряної тривоги. Але, крім самої тривоги, виникло й цілком закономірне запитання: чому позивач — працівник поліції — не з’явився до суду?
«На суди вони так само ходять як захищали Чернігів», – не стримав емоцій ветеран та інвалід в наслідок війни журналіст Андрій Колаба.
Прокурор у справі Людмила Івашко виглядала не такою впевненою як зазвичай. Дехто з присутніх припустив, що через зміни в прокуратурі, такі справи стають токсичними, адже це, мовляв, не що інше як показове покарання офіцера.

Прокурор та адвокат потерпілого – за одним столом
Сам Артем Панчик під час виступу зазначив, що провину свою визнає частково, але умислу не мав.
Разом із тим Андрій Шванський, який внаслідок необережного наїзду автомобіля Панчика, отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді забою сідничного м’яза і який перевищив службові повноваження, розбивши рукою лобове скло автомобіля, жодного покарання за це не поніс. Навпаки вимагає пів мільйона гривень моральної шкоди та 30 тисяч – на правничу допомогу.
Зрештою, через повітряну тривогу судовий розгляд перенесли. Про час сторони повідомлять.
Віталій НАЗАРЕНКО