Цього року село Бирине Новгород-Сіверської громади знову повторило долю часів 1918-го року. Тоді через розливи Десни та її притоки Віті ці місця виявились недоступними для радянської влади і тут зародилося власне самоуправління, яке не визнавало влади «червоних». Цьогорічні розливи знову відрізали село від цивілізації.

Сивий Новгород-Сіверський, що стоїть на самому прузі української землі, нині стікає кров’ю та обсипається пилом. Російські дикуни, наче міфічні потвори, систематично розбирають його історію на каміння, намагаючись стерти саму пам’ять про місто. Та серед цього руйнування розгортається інша, тиха трагедія: у територіально найбільшій громаді України досі не знайшлося місця для рідного слова під церковними куполами.

11 квітня, в переддень Великодня, відбувся черговий обмін військовополоненими. Цього дня з російського полону додому повернулися шестеро захисників з Чернігівщини: Артем Васильонок, Максим Гавриленко, Олег Коваленко, Микола Штурма, Сергій Адруг та Ігор Балдуй.

Над Комарівкою розлився великодній передзвін, але цьогоріч він звучав інакше: чистіше, рідніше. Вперше свято Перемоги життя над смертю громада зустрічала з українською мовою на вустах священника.

За процесуального керівництва прокурорів Чернігівської обласної прокуратури повідомлено про підозру трьом жителям Чернігівської області у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

11 квітня о 18-й годині до поліції надійшло повідомлення про те, що в селищі Ріпки Чернігівського району сталася смертельна ДТП.

На Великдень – 12 квітня 2026 року – учаснику бойових дій у Другій світовій війні, фронтовому інваліду першої групи, члену Національної спілки журналістів України, орденоносцю Григорію Йосиповичу Свиридову виповнилося сто три роки, з яких третину він присвятив роботі в Бобровицькій районній газеті.

На Чернігівщині 350 пасок випікли для захисників у родинній пекарні «Паляниця».

У КНП «Чернігівська міська лікарня №2» відбулася подія, що стала новою сторінкою в історії медицини обласного центру. Вперше у Чернігові та вдруге в межах області здійснено мультиорганний забір органів, що дозволило врятувати життя кільком важкохворим пацієнтам.

Майже 128 тисяч квадратних метрів покриття влаштовано на дорогах області станом на кінець цього тижня.

У КНП «Бобровицька опорна лікарня» відбулося урочисте відкриття нового приміщення відділення амбулаторної реабілітації населення.

Минулого тижня у Ніжинській центральній міській лікарні імені Миколи Галицького запрацював спеціалізований інсультний блок та нова сучасна ангіографічна операційна. Це обладнання дозволить проводити малоінвазивні втручання при інсультах та інших критичних станах безпосередньо у Ніжині.

Ще декілька років тому шопери сприймалися як щось ситуативне – взяв у магазин і забув. Зараз усе змінилося: вони стали частиною повсякденного стилю. Люди носять їх на роботу, навчання, прогулянки, і це вже не просто пакет, а звична річ, яка постійно поруч.

Квітневі сутінки 1940 року опускалися на село Анисів, що на Чернігівщині, не з миром, а з передчуттям грози. Наближався Великдень – 27 квітня. Але замість святкового передзвону в повітрі пахло тривогою та примусом. Вранці мешканці, що поспішали повз шкільний паркан, завмирали: на дошках біліли аркуші, написані від руки через «копірку». Чіткі друковані літери випалювали очі словами, які кожен шепотів лише вдома за зачиненими вікнами й дверима: «Схаменіться, запугані нещаснії люди…»

Після підвищення на 30 відсотків зарплат педагогічним і науково-педагогічним працівникам в Уряді анонсували додаткові 20 відсотків до посадового окладу, виплачувати які мають вже з 1 вересня 2026 року. У міністерстві освіти стверджують, що це – частина раніше запланованих змін. У МОН пішли далі і запропонували у профільному комітеті інтегрувати надбавку за престижність праці в посадовий оклад. Станом на зараз розмір цієї виплати часто залежить від рішень на місцях (від 5 до 30%) та спроможності бюджетів громад. У Міносвіти пропонують зробити її частиною окладу – гарантованою виплатою, а не змінним складником. От тільки проблема в тому, що ця гарантована виплата ляже на плечі громад. Для більшості рад Чернігівщини це завдання виконати неможливо, як неможливо отримати цифру п’ять, додавши два до двох.

Начальниця відділу освіти Ічнянської міської ради місяць як не може потрапити на прийом до голови. Не на каву з цукерками, а задля вирішення практичних питань освіти в громаді. Олена Бутурлим відмовляється без будь-яких пояснень приймати свою підлеглу Ларису Реус. Ба навіть більше: керівниця освітнього відділу переконана, що голова громади робить все задля того, щоб вижити її з займаної посади, створюючи нестерпні умови праці. Підозрює, що все через її самостійну позицію як депутата. Колегу по освіті підтримують і інші освітяни: хтось тихо співчуває, а хтось уголос заявляє про мобінг (цькування) з боку голови.

Напередодні Великодніх свят у Чернігові, у Центрі культури і мистецтв мікрорайону Шерстянка, провели благодійний ярмарок. Він об’єднав усі освітні, культурні та медичні заклади цього району. Завдяки небайдужим було зібрано майже 20 тисяч гривень на підтримку військових, які перебувають на реабілітації та лікуванні.

Викладачі фахівців навчали і самі продовжували вчитися

Бренд зі світовим іменем «PÖTTINGER» понад 150 років є прикладом інновацій і надійності в сільському господарстві. Компанія займається виключно навісною та причіпною сільськогосподарською технікою, яка заготовляє корми, обробляє ґрунт та сіє у більш ніж 120 країнах світу. Чверть століття тому «PÖTTINGER» відкрив нову сторінку в історії компанії, розпочавши виробництво сівалок, і тим самим заклавши основу для вражаючого розвитку. Цікаво, що саме на Чернігівщині народилась і була вдосконалена посівна комбінація «TERRASEM». Концепція цього універсального посівного комплексу оптимально поєднує в одній машині робочі операції обробітку ґрунту, зворотного ущільнення та сівби, тому є ефективним рішенням для потреб аграріїв.

У народі кажуть: «Весняний день рік годує». Цього року через затяжну зиму аграрії Бобровиччини вийшли в поля дещо пізніше, ніж зазвичай, тож мусять надолужувати, аби все встигнути. У цей період важливо зберегти вологу, якої, попри сніжну зиму, на диво, дуже мало.