Логістичні ланцюжки штормить, ціни на мінеральні добрива та імпортні протеїнові добавки змушують аграріїв рахувати кожну копійку. У цей же час у селі Прогрес Чернігівського району тихо, але впевнено роблять справжню аграрну революцію. Тут, на базі дослідного відділу Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва (ІСМАВ) НААН, науковці роками вирощують і шліфують культуру, здатну «нагодувати» українську землю та забезпечити тваринництво дешевим високоякісним білком. Мова йде про люпин. Днями методична комісія Інституту успішно прийняла польові досліди науковців. І те, що в нинішніх реаліях звучить як звичайна робоча процедура, насправді є прикладом професійного подвигу.
Багато хто звик сприймати люпин як красиву дику квітку при дорозі. Проте для селекціонерів із Чернігівщини — це стратегічний ресурс.
У селі Прогрес зібрано безперечно унікальну колекцію: понад 700 зразків п’яти різних видів люпину, привезених із більш ніж 20 країн світу. Цей генетичний банк — не просто музейні експонати, а «будівельний матеріал» для нових сортів.
Головний ворог люпину — грибкова хвороба фузаріоз, здатна знищити цілі плантації. Чернігівські науковці змогли вивести сорти, які мають генетичний імунітет до цієї інфекції, є ранньостиглими та дають високі врожаї.
Сьогодні візитівками ІСМАВ НААН є такі розробки як люпин жовтий (Прогресивний, Ярило, Золотий купол, Ауріс) — мають колосальний вміст білка в зерні (до 41%) і є чудовою альтернативою дорогій сої. Ще одна розробка – люпин білий (Щедрий 50, Рапсодія, Ювілей 100) — наприклад, сорт «Щедрий 50» унікальний тим, що формує боби не лише на центральному стеблі, а й на бічних пагонах, гарантуючи врожайність до 4,5 тонн з гектара. Третій вид – це люпин вузьколистий (Локомотив, Юліан, Арктик) — сорт «Юліан», зокрема, вирізняється швидким стартом росту без тривалої стадії розетки та наднизьким вмістом небажаних алкалоїдів (гіркоти).
Чому агросектору так потрібен люпин? Відповідь криється у двох факторах: економія та екологія.
Люпин – це природна «фабрика азоту». Завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями, люпин здатен фіксувати азот безпосередньо з повітря і збагачувати ним бідні піщані ґрунти Полісся.
Ця рослина є ідеальним попередником: після збирання люпину земля залишається м’якою, чистою від бур’янів та насиченою поживними речовинами. Це дозволяє фермерам радикально зменшити витрати на покупку дорогих мінеральних добрив під наступні культури (наприклад, озиме жито чи овес, насінництвом яких також займаються в Прогресі) та мінімізувати використання пестицидів.
Приймання дослідів методичною комісією підтвердило: всі експерименти на полях знаходяться в ідеальному стані, а графіки досліджень за державними програмами «Кормовиробництво» та «Генетичні ресурси рослин» виконуються на 100%.
І все це — попри складні фінансові, матеріально-технічні та безпекові умови, в яких сьогодні опинилася українська наука. Обстріли, дефіцит палива чи обмежене фінансування не зупинили чернігівських селекціонерів. Вони продовжують виходити в поле, схрещувати зразки, відбирати кращі боби та створювати елітне насіння.
Українське поле тримається на людях. І колектив чернігівських науковців — яскраве тому підтвердження. Завдяки їхній творчій і невтомній праці Україна має власну незалежну селекцію, здатну гарантувати продовольчу безпеку навіть у найважчі часи.
Віталій НАЗАРЕНКО
