Працівники цього аграрного підприємства невтомно трудяться над наповненням державної продовольчої комори. Проте цьогоріч через несприятливі погодні умови – холодну затяжну весну і майже африканське спекотне літо – не дуже сподівались на врожаї, які б компенсували матеріальні, трудові і моральні затрати. Та чи не найбільше при такій несприятливій для росту сільгоспкультур погоді переживав сам Валерій Конопля. Ні, не за себе, – за людей, яких треба винагородити за невтомний труд, і звичайно ж – за внесок господарства у створення державних продовольчих запасів, значна частка яких іде на забезпечення Збройних Сил України, що героїчно боронять рідну Вітчизну від російських загарбників.
Збирання врожаю
Але великий власний досвід і мудрі поради батька – відомого всій окрузі підприємця і господарника, Олексія Миколайовича Коноплі, який заснував ще до розпаду колишнього радянського союзу багатопрофільне будівельне підприємство «Березнянське заводоуправління» та зумів зберегти його й донині як одне із потужних наповнювачів бюджету місцевої територіальної громади, допомогли вистояти у протиборстві з негодою та іншими труднощами сьогодення й не підвели молодшого Коноплю та його команду.
У сортувальному цеху
То ж чи боятися людям дефіциту картоплі та великого зростання ринкових цін на неї? Мабуть, що не варто. Адже, запитавши про врожайність бараболі, збирання якої йшло цього дня повним ходом, були здивовані.
– Понад чотириста центнерів беремо нині з кожного гектара, – почули від Валерія обнадійливу для всіх наших читачів відповідь.
І це результат не тільки старанної господарської діяльності, але й чіткий науково-дослідницький підхід до багаторічних випробувань та остаточного вибору сортів картоплі для подальшого районування на землях місцевої громади. По секрету фермер назвав лише кілька перевірених часом і невтомним трудом сортів бараболі, серед яких була і славнозвісна «Арізона», окремі екземпляри якої, попри згадані природні катаклізми, що спричинили скромні врожаї у домашніх селянських господарствах, сягають у вазі до чотирьохсот і більше грамів. Її плоди ледь вміщаються в руках жінок, які під орудою ланкового Владислава Оліференка перебирають картоплю нового врожаю на сортувальному пункті для відправки численним споживачам.
А ще цього дня ми ознайомились з величезним гарбузовим ланом, кожен гектар якого дає майже по тонні цінного насіння.
Олексій Конопля на гарбузовому полі
Дещо далі розмістився і чималенький кавуновий баштан, плоди якого вже успішно замінили цим літом своїх солодких і смугастих, привозних південних «побратимів». Бачили і чисто прибрані поля інших овочевих культур, скошені та обмолочені лани зернових, що вже звезені до сховищ. І заодно переконались, що народна тривога про значні неврожаї окремих овочевих культур дещо перебільшена. Принаймні це доводить на ділі ФГ «Конопля».
А отже, завдяки таким підприємцям як Валерій та Олексій Коноплі та їх помічникам, можна бути впевненими, що продовольча безпека нашої держави в надійних руках.
Віталій СТЕПАНОВ, Микола ТИЩЕНКО
