Уже протягом тривалого часу науковці та вчителі в Україні б’ють на сполох через нестачу студентів на математичні спеціальності. Абітурієнти все частіше обирають право, комп’ютерні технології, маркетинг та економіку, ніж спеціальність вчителя фізики чи математики. Не є винятком і цей рік. У Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка в цьому році не оголошували набір на спеціальність «Фізика-астрономія», а на спеціальність «Математика» було зараховано лише одного студента. Ці цифри – не просто статистика, це тривожний дзвіночок, який сигналізує про майбутній кадровий голод у школах.
Останні роки як в Чернігові, так і в Україні загалом, спостерігається критичний дефіцит вступників на педагогічні спеціальності з точних наук, зокрема на фізику та математику. Особливо гостро проблема проявляється під час цьогорічної вступної кампанії: у 2026 році на спеціальності, пов’язані з викладанням фізики та астрономії, вступили лише 114 студентів по всій країні. В одному з провідних педагогічних вишів Києва цього року на спеціальність учителя фізики вступили лише двоє студентів.
А от у Чернігівському національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка набір на вчителів «фізика-астрономія» і зовсім не проводився. Дивлячись на досвід минулорічних вступних кампаній, тут вирішили не набрати цих спеціалістів.
«На спеціальність «Середня освіта фізика та астрономія» ми навіть не оголошували набір. Оголошували Київ, Вінниця і Кам’янець-Подільський. В нас є програма, вона акредитована, просто не оголошували набір. На наш заклад держава запропонувала лише одне бюджетне місце. І, як правило, на такі спеціальності діти не йдуть на платне. То який сенс відкривати, щоб навчати одну дитину? Адже відмовити ми не можемо, бо дитина, яка вступатиме, використає шанс і їй більш ніде не запропонують бюджет. Власне, через це й вирішили не відкривати цю спеціальність, – розповідає завідувачка кафедри біології на природничо-математичному факультеті Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка Ольга Мехед.
А от на спеціальність «Математика» цьогоріч набирали студентів, але виявила бажання її опанувати лише одна дівчина. Тож наразі на перший курс зарахована одна студентка. І це вже не є дивиною для колегіуму, бо в попередні роки теж було зараховано по одному студенту. До слова, для всіх їх проводять звичайні пари, без виключення.
«Ну тут, звичайно сумна статистика з цією спеціальністю. На «Математику» в цьому році у нас зарахована одна студентка, – продовжує Ольга Борисівна. – Проте в нас є можливість скомпонувати групи, але якщо одна, то теж проводимо пари. На фізиці в нас на третьому курсі одна дівчинка лише вчиться, на другому курсі – дві. Робимо розклад таким чином, щоб, де можна, то вони були в групі, слухали потоком, а не самі».
Цьогорічна вступна кампанія загалом продемонструвала значне падіння інтересу молоді до вчительських професій природничого профілю. За даними Міністерства освіти і науки України, загальний баланс вступників виглядає критично непропорційно. Так «Фізика та астрономія» – усього 114 студентів на всю країну. Навіть у вишах-лідерах набрали по 5-12 людей на курс. Для порівняння, на «Фізичну культуру» вступило 1928 осіб, на «Англійську мову» – 1307, на «Українську філологію» – 1099. І, знову ж таки, який рік поспіль обирають виші в тих регіонах, де більш-менш спокійно. Хоча, як зазначають у Чернігівському колегіумі, цьогорічна вступна компанія значно краща порівняно з минулорічною.
«Ну не можна сказати, що зовсім немає попиту на педагогічні спеціальності. На вчителів йдуть діти. Ми навіть більше набрали студентів в цьому році, ніж у минулому, – зазначає Ольга Мехед. – Звісно, є спеціальності, які мають більший попит, є менш популярні, але ж і дітей з кожним роком в нас меншає. Так, на «Математику» вже другий рік у нас вступає лише одна людина. А десь три-чотири роки тому на цю спеціальність був хороший набір. А зараз чогось так».
Останні роки держава намагається стимулювати вступників: запроваджуються додаткові коефіцієнти, освітні гранти та пільгові місця. Проте реальність виявилася сильнішою за державні програми. Сучасна молодь прагматична. Абітурієнти, які мають здібності до точних наук, масово йдуть в IT-сектор, прикладну інженерію чи бізнес. Натомість школи потерпають від кадрового голоду.
«У школах є попит на вчителів, причому різних спеціальностей. Усі наші випускники, можна сказати, вже працевлаштовані. До нашого навчального закладу дуже часто приїздять директори шкіл, презентують свої заклади, розповідають про умови роботи та всіма способами намагаються залучити молодих спеціалістів до себе, – наголошує Ольга Борисівна. – У Чернігові сьогодні величезний попит на педагогів. Найбільше, на жаль, бракує фізиків. Їх випускаються одиниці, хоча потреба у них у школах міста – колосальна».
Марія ПУЧИНЕЦЬ
234
