Як відновлюються пацієнти після ампутації – розповідає чернігівський лікар

20 серпня 2026 | Катерина

Ампутація кінцівки — одне з найскладніших випробувань, з яким може зіткнутися людина. Але сучасна медицина та реабілітація дають можливість після такої операції повернутися до активного життя, роботи, спорту й самостійності. Про те, коли ампутація стає необхідною, як боротися з фантомним болем та як в Україні можна безкоштовно отримати протез, в ефірі програми «Відверто з лікарем» Українського Радіо Чернігів розповів ортопед-травматолог Чернігівської обласної лікарні Павло Рябоконь.

Рябоконь

Як зазначив лікар, до початку повномасштабного вторгнення ампутація у його щоденній практиці була вкрай рідкісним явищем, до якого вдавалися лише у виняткових випадках. Проте війна та масовані ворожі обстріли Чернігівщини кардинально змінили цю статистику. Через велику кількість важких мінно-вибухових та осколкових поранень навантаження на хірургічні бригади зросло в рази. Лише за перший місяць активних бойових дій на Чернігівщині у 2022 році фахівці обласної лікарні були змушені провести близько 50 ампутацій, рятуючи життя поранених військових та цивільних громадян.

Проте, за словами фахівця, ампутація ніколи не є першочерговим вибором лікаря. Це крайній крок, до якого вдаються тоді, коли всі інші методи відновлення кінцівки вичерпані, а зволікання загрожує життю пацієнта.

Основними показаннями до операції сьогодні є:

– Важкі бойові та цивільні травми із масштабним руйнуванням тканин, судин та кісток;

– Гострі та хронічні судинні патології (наприклад, критична ішемія, тромбози, запущені форми цукрового діабету), що призводять до некрозу тканин;

– Важкі інфекційні ускладнення та гангрена, які викликають загальну інтоксикацію організму.

«Головне завдання хірургічної бригади в такий момент – не просто провести відсікання, а сформувати функціональну куксу, яка в майбутньому дозволить пацієнту впевнено користуватися протезом», – зауважив лікар.

Одним із найскладніших етапів післяопераційного періоду є фантомний біль – стан, коли людина чітко відчуває дискомфорт, печіння або стискання у кінцівці, яку вже видалили. Павло Рябоконь пояснює, що це складний неврологічний процес: мозок і нервова система продовжують надсилати сигнали до зони, де раніше була рука чи нога.

У Чернігівській обласній лікарні до боротьби з цим синдромом підходять комплексно:

– Медикаментозна терапія: застосування специфічних препаратів, що знижують збудливість нервових закінчень.

– Психотерапевтична підтримка: робота з психологами та використання дзеркальної терапії (Mirror Therapy), яка допомагає «обдурити» мозок і зняти напругу з неіснуючої кінцівки.

– Фізіотерапія: ранній масаж кукси, електростимуляція та правильне бинтування.

Сучасний підхід до лікування базується на принципі, коли реабілітація починається в перший день після операції. В обласній лікарні з пацієнтом працює мультидисциплінарна команда: хірурги, травматологи, реабілітологи, протезисти та психологи.

Першочергові кроки відновлення включають:

  1. Формування кукси: правильне компресійне бинтування еластичними бинтами або використання спеціальних силіконових лайнерів для зменшення набряку;
  2. Профілактика контрактур: виконання спеціальних вправ, щоб суглоби вище місця ампутації не втрачали своєї рухливості;
  3. Рання вертикалізація: відновлення балансу тіла та підготовка м’язів до майбутніх навантажень.

Також фахівець наголосив, що ампутація – це не кінець, а лише зміна умов життя. Сьогодні в Україні діє дієва державна програма, завдяки якій кожен пацієнт (як військовий, так і цивільний) має право на безкоштовне високотехнологічне протезування. Покриваються не лише витрати на виготовлення первинного та основного протезів, а й їхнє подальше обслуговування та ремонт.

Сучасні протези дозволяють людям повертатися на роботу, керувати автомобілем, займатися спортом і бути повністю незалежними у побуті. Найважливіше – це внутрішнє налаштування пацієнта та підтримка рідних.

«Ампутація змінює маршрут руху, але не зупиняє саме життя. Головне – довіритися фахівцям, крок за кроком проходити реабілітацію і впевнено дивитися в завтрашній день», – підсумував Павло Рябоконь.

За інф. Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА