Понад рік Василь і Тетяна живуть у селі Ядути на Борзнянщині разом із 86-річною мамою Раїсою. Родині довелося залишити рідне село Звірове на Донеччині через війну.
Історію цієї родини розповідає Благодійний фонд “Карітас Чернігів”. Під час обстрілу Василь отримав тяжку травму ноги, а вибухова хвиля пошкодила будинок. Спочатку подружжя ще залишалося вдома, але згодом волонтери допомогли їм евакуюватися на Чернігівщину. Вже після переїзду родина дізналася, що мама Тетяни вижила після обстрілу. Раїсу, якій на той час було 86 років, завалило уламками. Жінка отримала переломи ребер, однак небайдужі люди допомогли їй вибратися та дістатися до рідних.
Нині родина поступово облаштовується на новому місці. Попри пережите, Раїса зберігає енергію та оптимізм. Жінка — ветеран праці, у минулому багато вишивала та в’язала мереживо.
Разом вони посадили город — вирощують картоплю, кукурудзу, квасолю, боби, кавуни, буряк, моркву та дині. Живуть у будинку, який їм надали, а Раїса вже пригледіла неподалік невелику хатину та мріє придбати власне житло.
«Добрі люди дуже допомагають. Ми навіть не думали, що зустрінемо стільки небайдужих людей із таким великим серцем», — розповідають Василь і Тетяна.
Допомогу родині надали фахівці БФ «Карітас Чернігів». Вони передали гігієнічні набори в межах проєкту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні». Для Василя також передали спеціальний пояс для підтримки спини, який допомагає чоловікові під час пересування після отриманої травми.
Нині Василь, Тетяна та Раїса продовжують будувати життя заново — працюють на городі, облаштовують свій побут і мріють про власний дім на Чернігівщині.
