Киянин Руслан Зорін був учасником Революції Гідності, а у 2015-ому році приєднався до взводу розвідно-мотопіхотного батальйону «Київська Русь». Стояв на захисті Ірпеня, коли почалася широкомасштабна війна. Через зло, вбивства, ґвалтування і знущання з українців з боку російської армії, яке бачив на початку 2022 року, не зміг повернутися до мирного життя, хоч і мав поранення. Став на оборону Запоріжжя, Сєвєродонецька та Бахмута.

«16 травня ввечері мій син сказав, що йде на війну, а наступного дня ми його провели. Він готувався – з початку широкомасштабної, а пішов до військкомату, тільки-но йому виповнилося вісімнадцять. Про все це ми дізналися згодом…»

Капітан Григорій Маханьков на позивний «Афганець» до повномасштабного вторгнення працював у Національному університеті «Чернігівський колегіум ім. Т.Г Шевченка» і мав свій ресторанний бізнес. Та 24 лютого він став на захист Чернігова у складі новоствореного 21-го окремого стрілецького батальйону. Під його командуванням третя рота тримала оборону біля Количівки.

Олексій Шиш на позивний «Мольфар» – один із тих, хто з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов захищати рідну Чернігівщину добровольцем. Зі своїм підрозділом у складі 21 окремого батальйону ОК «Північ» він потрапив на оборонні позиції у районі міського кладовища «Яцево» на початку березня. Там вони тримали оборону, аж допоки ворог не вийшов з Чернігівщини.

Кожна мати, чекаючи з війни свого сина чи доньку, щиро молиться і просить допомоги у Всевишнього, аби вони повернулися живими та неушкодженими. Але багатьох біда, на жаль, не оминає...

Євген Косяненко – відомий на Борзнянщині пасічник, майстер з лозоплетіння і рекордсмен Книги рекордів України – з першого дня російського вторгнення, не роздумуючи, взяв до рук збою. Захищати рідну землю від російських окупантів старший солдат Євген на позивний «Пасіка» пішов уже вдруге. Адже війна для нього розпочалася ще у 2014-му, коли був мобілізований на Схід. Та тоді чоловік навіть уявити не міг, що вона прийде на його рідну Чернігівщину.

Майор Сергій Калініченко («Калина») настільки передчував війну, що 23 лютого спакував особисті речі та почистив карабін, а на світанку, коли вороги обстріляли українські міста, він випив каву і одразу прибув на службу…