Громадська активістка з прикордонного Сновська Марія Єфименко заявляє, що вже рік безрезультатно намагається отримати приміщення для створеного нею ветеранського простору «Брама волі». За її словами, після відмови міського голови вона зверталася до районної адміністрації та особисто до заступника голови Чернігівської ОДА Івана Ващенка, який відповідає за ветеранську політику в області.
«Хочу поділитися і власним досвідом. Я створила громадську організацію — ветеранський простір «Брама волі» — і звернулася до Сновського міського голови з проханням надати приміщення для роботи нашої організації. Міський голова мені відмовив. Після цього я звернулася до голови районної адміністрації Павла Мірошниченка, а згодом телефонувала й Івану Ващенку з проханням допомогти у вирішенні цього питання. Я вже рік чекаю, але приміщення так і не отримала. Хочу також зазначити, що я була заявницею у кримінальних провадженнях, які стосувалися міського голови. Чи вплинуло це на його рішення — мені невідомо, але ця обставина викликає в мене запитання. Тому, коли читаю про підтримку ветеранів і бачу подібні публікації, мені є що сказати зі свого досвіду».
Волонтер Марія Єфименко (ліворуч)
Марія Єфименко каже, що не просила для себе жодних привілеїв — лише можливості розвивати громадську організацію «Брама волі», підтримувати ветеранів, їхні родини та допомагати людям. За її словами, минув рік, але її питання так і залишилося невирішеним. Волонтер публічно звернулася до заступника голови ОДА, відповідального за ветеранську політику.
«Іване Ващенко, можливо, ви зможете пояснити, чому за рік так і не вдалося допомогти з приміщенням для ветеранського простору? Бо підтримка ветеранів — це не тільки публічні заяви. Це насамперед конкретні справи та реальна допомога».
Ця історія порушує незручне питання: наскільки ефективно працює система підтримки ветеранів в області, якщо громадська ініціатива протягом року не може вирішити базове організаційне питання.
180
