Громадська організація “Млин часу” у партнерстві з Прилуцьким краєзнавчим музеєм реалізував за підтримки Українського культурного фонду проєкт «Віртуальний світ полкової кам’яниці XVIII ст. у м. Прилуки Чернігівської обл.», який спрямований на збереження, цифрову репрезентацію та популяризацію пам’ятки історії та архітектури національного значення XVIII століття — козацької полкової кам’яниці в місті Прилуки Чернігівської області.
Основним продуктом проєкту став інтерактивний віртуальний тур з україно-англійським аудіогідом, що включає високоточну 3D-модель пам’ятки, 10 тривимірних моделей козацьких артефактів XVIII століття та інтерактив «історичне дзеркало» – можливість приміряти 3D модель жіночого українського вбрання або захисний обладунок – кольчугу з шоломом-місюркою. Експозиційний простір першого поверху присвячений історії будівлі. Тут представлено план-схему кам’яниці, карта Прилуцького полку, карта Прилуцької фортеці із зазначенням місця розташування самої кам’яниці, печатка Прилуцького суду XVIII століття, архівні фотоматеріали зображення кам’яниці початку ХХ століття,
У підвальному поверсі представлено 3D-моделі унікальних музейних експонатів періоду Гетьманщини з колекції Прилуцького краєзнавчого музею, зокрема: порохівницю з тризубом, люлька, кінне сідло гетьмана Лівобережної України Данила Апостола, патронташ, колчан, пістоль, чорнильниця, похідний ящик писаря та кіраса. Можна почути анімовані портрети гетьманів Богдана Хмельницького за керування якого було створено новий адміністративний поділ України на полки та Івана Мазепи, який не одноразово був у Прилуках, оскільки мав тісні стосунки з полковником Дмитром Горленком, а також портрети прилуцьких полковників — Петра Дорошенка, Івана Самойловича та Гната Ґалагана.
Перегляд туру можливий як за допомогою VR-окулярів безпосередньо у кам’яниці та у музеї, а також онлайн через сайт Прилуцького краєзнавчого музею.
Реалізація проєкту сприяє збереженню історичної пам’яті, впровадженню цифрових практик у сферу культури, розширює взаємодію аудиторії з історичною спадщиною – занурення в історичний контекст, забезпечує доступність української й міжнародній аудиторії у віртуальному просторі, зберігає архітектурний образ полкової кам’яниці ХVIII ст., планувальні рішення та історичні деталі навіть у разі пошкодження або втрати будівлі, підсилює національну ідентичність, демонструє тяглість української державності та протистоїть спробам ворога знищити або привласнити нашу історію.
Цифровий формат забезпечує відкритий і безбарʼєрний доступ до обʼєкта для широкої аудиторії, незалежно від фізичних, географічних чи соціальних обмежень – спадщина стає доступною не лише фахівцям, а й широкій громадськості.
Це важливий інструмент культурної дипломатії, який показує світові, що Україна не лише бореться, а й свідомо зберігає свою спадщину.
138
