|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 2:33 | 03.29.2024

Подяка землеробу, а владі… сором і ганьба!

Микола Семенович та Валентина Миколаївна Музиченки – ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії.

1menВони й досі не знають, яку дозу радіації отримали в ті злощасні весняні дні 1986-го року. Бо правда як колись, так і нині замовчується. Щороку 26 квітня пані Валентина святкує свій День народження, а в спогадах той день 34-річної давнини, який ще вранці буяв у квітах садів, а ввечері став димно-сірим. До трагічних подій, які сколихнули весь світ, будні молодого й щасливого подружжя були засіяні радістю, сімейними турботами і планами на день прийдешній. Сьогодні вони «всіяні» хворобами і думками, як вижити... Вже 33 роки чоловік із жінкою мешкають у Ярославці, що на Бобровиччині. Та рідне Залісся Чорнобильського району, де одружилися, побудували будинок, де пані Валентина подарувала коханому чоловіку сина… згадують з теплом і щемом у серці.

Микола Семенович тоді працював у колгоспі, пані Валентина – в школі. Під час пожежі на реакторі, обоє «голими руками», як і більшість місцевих мешканців, вантажили пісок у мішки, чіпляли до вертольотів, а пілоти доставляли цей вантаж до зруйнованого реактора та скидали його у палаюче жерло. Минули роки і держава віддячила цим людям доплатою у 200 гривень до пенсії. І оздоровчими у розмірі… 100 гривень на рік!!! 

«Ми не проливали кров, як її проливають на війні, але всі ми «поранені» радіацією. Скільки хто «нахапався», загадка й досі. Але держава нам віддячила.., - іронічно, але з болем в очах говорить Микола Семенович. – 200 гривень «гробових» - так ми називаємо доплату до пенсії… На харчування. Щоб не подохли… І 100 гривень на оздоровлення у рік! Якось наш попередній народний депутат у село до нас завітав, перед виборами, таке буває… То я на зібрання приніс ті 100 гривень, дав йому у руки і кажу: «Бери – це тобі на відпочинок… від чорнобильця!». Сумно і соромно! Коли треба якась допомога до влади не звертаюся. А навіщо? Вони вже нам віддячили! Ось дружина хворіла, то я до нашого обласного депутата, знаного у Бобровицькому районі землероба Василя Нестерука звернувся. І він не відмовив. Це, до речі, вже не вперше Василь Сергійович надає нам з дружиною матеріальну допомогу на лікування. Вдячні йому дуже за його розуміння і добре серце».

— Як здоров’я?, - цікавлюся у пані Валентини.

— Та яке там здоров’я.., - бідкається жінка. - На день до десяти таблеток. Всякого «калібру». Цукор високий, тиск теж… Не придумаєш, що лікувати…

Валентина Миколаївна лікується вдома. Мовляв, щоб у медзаклад на стаціонар лягти, торбу грошей із собою брати треба. А де ж її взяти, як пенсія на двох трохи більше чотирьох тисяч гривень… Оце вам і вся дяка ліквідаторам!

— Добре, що є серед нас небайдужі люди. Василь Сергійович нам ніколи не відмовляє. Дай Бог йому здоров’я!, - наголосила жінка.

 

 Сніжана БОЖОК, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)