|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 8:39 | 03.29.2024

Тотальне обезземелення: обкласти податками, щоб забрати за безцінь

Услід за скандальним законопроектом № 2178-10 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» депутати з провладної монобільшості зареєстрували ще один проект закону № 3131, метою якого є начебто детінізація виробництва сільськогосподарської продукції.

Ухвалення та імплементація цього закону на практиці означатиме збільшення щонайменше у п’ять разів податкового навантаження на власників земельних ділянок сільгосппризначення, пайовиків і орендарів сільгоспземлі – всіх, окрім дачників та садівників. Дрібні та середні товаровиробники називають законопроект № 3131 таким, що суперечить здоровому глузду. Якщо його ухвалять, то це неодмінно призведе до загибелі АПК, який сьогодні є одним із вітчизняної локомотивів економіки, та тотального обезземелення селянства.

 

Поставити і зобов’язати!

 

Група народних депутатів від партії «Слуга народу», включно з главою фракції Давидом Арахамією, подала до Верховної Ради законопроект, яким хоче детінізувати ринок сільгоспземель в Україні. Досягти цього монокоаліція планує за рахунок збільшення фіскального тиску на власників земельних ділянок сільгосппризначення, власників паїв і орендарів сільгоспземлі. Дрібних садівників і дачників дана новація торкнутися не повинна. Відтак депутати пропонують ввести новий термін: «поставлене податкове зобов'язання», яке так само, як і земельний податок, буде обчислюватися в прив'язці до нормативної оцінки землі (або до вартості аналогічної ділянки в конкретній галузі) і залежно від розміру ділянки.

Але якщо сьогодні максимальна ставка земельного податку встановлюється в розмірі до 1% від нормативної оцінки землі на рік, то нове податкове зобов'язання пропонується визначити в розмірі 5% від нормативної оцінки земельної ділянки. Тобто в п'ять разів більше.

На думку авторів законопроекту, тінізація доходів і об'єктів оподаткування є основною проблемою, яка вже багато років гальмує економічний розвиток країни.

Згідно з пояснювальною запискою до документа, обсяги тіньової оренди сільськогосподарських земель в Україні становлять від 19 до 69 мільярдів гривень, при цьому щорічні втрати бюджетів всіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів складають від 6 до 22 мільярдів гривень. Одним словом, «слуги» мають на меті наповнити бюджет за рахунок землевласників.

Розбираємо на прикладі, як це діятиме. Нині максимальна ставка земельного податку складає 1% від суми нормативної оцінки земельної ділянки. У середньому 1 гектар ріллі на Чернігівщині оцінюють приблизно в 25 тисяч гривень. Таким чином, власник 2 гектарів землі заплатить земельного податку приблизно 500 гривень.

У той же час приблизна сума поставленого податкового зобов'язання за календарний рік за таку ж ділянку становитиме: 25 000 грн х 2 га х 0,05 х 12/12 = 2 500 грн.

Разом з цим власник, який навіть не отримав доходу від своєї землі, зобов'язаний буде заплатити в бюджет суму, яка в 5 разів вище земельного податку (в нашому прикладі – 500 гривень земельного податку і 2 000 – різниці між поставленим податковим зобов'язанням і сплаченими податками). При цьому слід зазначити, що законопроект жодним чином не впливає на розрахунок і сплату самого земельного податку, податку з доходів, отриманих від видів діяльності, не пов'язаних з використанням сільськогосподарських земель.

 

Платитимуть всі, у кого більше 50 соток

 

З точки зору платників податків цей законопроект, безумовно, може розглядатися як спроба посилення податкового тиску на власників земель сільськогосподарського призначення, землекористувачів, виробників сільгосппродукції. Особливо відчутним удар буде для тих власників землі-фізичних осіб, які її не використовують, оскільки з огляду на пропоновані зміни, це не є підставою для звільнення від сплати податку, розрахованого фіскалами.

«Слуги народу» подумали й про найбільш дрібних селян, які мають до 2-х гектарів землі. Раніше вони мали пільгу. Тепер цю пільгу хочуть скоротити до 50 соток. Можна тільки уявити ефект від того, коли 7 мільйонів власників отримають «листи щастя» з розрахунками оплати за свої паї. Водночас законопроект № 3131 передбачає, що якщо ти продав землю або здав в оренду, то орендар платить зобов’язання. Що буде з вартістю сільгоспземлі, коли величезну кількість паїв або дрібних ділянок від 0,5 до 2 га виставлять на продаж, не бажаючи платити, аби вдовольнити величезні апетити держави? Правильно – земля знеціниться і куплять її ті, хто має на руках «кеш»!

Середні товаровиробники та фермери Чернігівщини оцінюють законопроект монобільшості № 3131 як початок тотального обезземелення селянства на користь великих латифундій та міжнародних спекулянтів.

 

yakub3Голова обласного відділення Всеукраїнської асоціації фермерів та приватних землевласників, директора фермерського господарства «Соната» (Городянський район) Іван Якуб: «Є два шляхи розвитку держави – інтенсивний та екстенсивний. Перший – це коли працюють головою, другий – якимось іншим місцем. Така ініціатива є, безперечно, яскравим свідченням екстенсивного шляху розвитку сільського господарства та держави, який обрала нинішня влада. Вони не займаються розвитком економіки, відкриттям нових виробництв, а хочуть останню сорочку зняти із простих людей, обклавши їх додатковими податками. Безумовно, це вплине і на вартість оренди, і на ціну продукції. Я переконаний, що це один із етапів так званої земельної реформи від «соросят» – людей хочуть змусити продати свою землю, це – технологія обезземелення. Коли «Слуги народу» розказують про детінізацію агровиробництва, вони лукавлять, адже ті ж самі агрохолдинги як не перевіряли, так і не перевірятимуть, а дрібних і середніх товаровиробників обкладуть надмірними податками».

 

tkachgrДиректор фермерського господарства «Напорівське» (Чернігівський район) Григорій Ткаченко: «Будь-яка людина, в якої є клепка, не може позитивно ставитись до земельних ініціатив «слуг народу». Такі ініціативи неприпустимі на порозі земельної реформи. До того ж, якщо вже і збільшувати плату, то треба це аргументувати не просто наповненням бюджету, тому що, вибачте, профукали економіку і профукують далі. Сільське господарство є локомотивом нашої економіки, і загнати його в глухий кут – це безглуздо і безвідповідально! Сьогодні для того, щоб вивести незаконні землі з обробітку, існує купа важелів. Приміром, якщо створені об’єднанні територіальні громади, то вони самі зацікавлені у прозорості, бо від наявності землі залежить надходження коштів. Якщо немає ОТГ, то існує земельна інспекція, яка має повноваження обстежувати і накладати штрафи. Тому детінізація виробництва сільськогосподарської продукції не є переконливим аргументом.

Загалом я не бачу позитивних зрушень в аграрній політиці держави. Приміром, наше господарство утримує ВРХ. При минулому «поганому» уряді Гройсмана ми отримували дотації від держави – по 1500 гривень на кожну голову, а при «хорошому» уряді Гончарука – дотації припинили виплачувати. Для нас програм не передбачили, але передбачили фінансування для агрохолдингів – на відшкодування фінансування будівництва великих товарних ферм і на закупівлю елітної худоби. Принагідно хотілося б прокоментувати нещодавнє призначення міністра економіки та сільського господарства: це – людина, яка працювала на керівній посаді агрохолдингу Бахматюка. Знову насміхаються над малим і середнім бізнесом, поставивши до керівництва представника однієї з найбільших латифундій країни. Тому нічого хорошого від такого призначення не варто очікувати. Прогнозую, що цей міністр переплюне свого попередника Мілованова».

 

novinskiСпіввласник ТОВ «Плиски-Агро» (Борзнянський район) Валерій Новицький: «Якщо сьогодні підіймуть податок на землю у п’ять разів, то з 10%, які ми платимо, ми змушені будемо платити 15%, причому із них пайовик отримує 9-10%, а ще половину від того отримає держава. Що ж це за приватна власність, коли такий податок на неї? В кінцевому результаті повинен буде платити орендар, тобто нам просто піднімають орендну плату без будь-яких пояснень. Як можна на таке реагувати? Звісно, негативно! Ще одне питання – виживання аграрного бізнесу. Ми – експортоорієнтована країна, ціни на нашу продукцію диктують фондові біржі. Якщо порівнювати з 2018-19 роками, то долар провалився на 17%, соняшник – на 25%, кукурудза – на 20%, з такими тенденціями ринку і з такими законами ми отримаємо колосальні збитки. Це фактично змусить слабких аграріїв та фермерів прийти до нижчого рівня рентабельності і вже думати не про купівлю землі, а про відмову від неї. У такій ситуації цілком зрозуміло, хто скупить цю землю. Просто кажучи, сьогодні потихеньку видавлюють цю категорію з ринку, щоб потім завезти сюди іноземців. Це – м’яка тактика видавлювання та обезземелення».

 

За словами аграріїв, сьогодні малі та середні підприємства постали перед одним з найсерйозніших викликів за останні десятиліття: оборотні кошти аграріїв знецінюються через девальвацію гривні, товарні запаси – через падіння товарних ринків с/г продукції, банки посилюють кредитну політику, очікуючи зростання кількості дефолтів. Обмеження експорту продукції на час карантину, ініціативи щодо впровадження ринку землі, ризики збільшення податкового навантаження – все це ставить під загрозу не лише зрив посівної кампанії, але й подальше існування дрібних та середніх аграріїв.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)