|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 20:45 | 01.17.2021

Перспективи неперспективних

Наступний 2020-тий рік має стати роком завершення реформи децентралізації. Чернігівщина – в п’ятірці лідерів за темпами утворення добровільних об’єднаних територіальних громад.

І тут, без перебільшення, значною є заслуга депутатського корпусу обласної ради, який із разючою одностайністю ухвалював рішення на користь добровільності, а не примусу. Так, починаючи з 2015 року проект перспективного плану змінювали вісім разів! Останні зміни – остаточні. Ними передбачено існування на теренах області 61 ОТГ. Втім, якраз у питанні кількості є певні нюанси, котрі пов’язані з спроможністю вже утворених громад. Частина з них не вписується в рамки низки критеріїв, визначених Мінрегіоном. Спробуємо розібратися які перспективи у неперспективних.

 

Буде 61 громада

 

Із часу затвердження першої редакції проекту перспективного плану формування громад Чернігівської області, яка була схвалена Чернігівської облрадою ще у 2015 році, зміни до неї вносили 8 разів. Поза сумнівом, відповідний стан речей пов’язаний із підтримкою добровільного об’єднання територіальних громад. Зрозуміло, що відповідні зміни завжди закріплювали розпорядженнями Кабміну, як того вимагає Закон. Остання редакція проекту перспективного плану, ухвалена Чернігівською обласною радою 28 березня 2018 року є найновішою і охоплює вона 100% території області. Так, чинною редакцією перспективного плану спочатку було визначено 52 громади, та з останніми зміни до нього додалося ще 9 ОТГ. Відтак, передбачено, що на Чернігівщині функціонуватиме 61 об’єднана територіальна громада. Всі ці громади були включені до перспективного плану і після червневої сесії 2019 року подані на затвердження до Кабміну. Кінець року, а Уряд не поспішає затверджувати зміни, хоча вони, як вже зазначалося, і покривають 100% території області. У чому ж річ? Відповідь очевидна – у спроможності! 

 

1acheoblast

 

Так, громади, які не відповідають методиці формування спроможних громад, були включені до проекту перспективного плану на підставі їх рішень про об’єднання. Якщо апелювати до існуючого стану речей, то на даний момент в області існує 50 ОТГ, з них 45 створені і функціонують повноцінно, у 5-ти громадах 22-го грудня цього року відбудуться вибори. Так от із п’яти десятків громад не визнані спроможними лише Новобасанська, Озерянська, Вихвостівська, Добрянська, Киселівська, Сухополов’янська, Талалаївська сільські об’єднані територіальні громади.

 

Два варіанти: приєднання або укрупнення

 

Яка ж доля невеликих громад, які вже існують? Тут може бути два варіанти – примусове включення до них прилеглих населених пунктів, які свого часу не погодилися на добровільне об’єднання. У такому разі існуючі громади зможуть дещо продовжити терміни власного життя. Другий варіант – приєднання до більш спроможних. Стосовно останнього, то Мінрегіоном розроблені методичні рекомендації щодо рівня спроможності територіальних громад. Так, основними показниками в них є нерозривність та географічна цілісність територій громади. Ще одна умова – на території громади має проживати не менше, ніж 250 дітей шкільного та 100 дітей дошкільного віку. Третя умова – на території громади має бути розташована школа І-ІІІ ступеня з проектною потужністю не менше, ніж 250 учнів. У разі невідповідності хоча б одному з пунктів, така громада не може бути спроможною. Виходячи з вище зазначеного, оцінка рівня спроможності ОТГ здійснюється лише у разі відповідності всім трьом пунктам.

Окрім цих критеріїв, наявна також оцінка граничних значень. До прикладу, рекомендована чисельність населення не повинна бути меншою, ніж 3000 осіб, площа громади – не менше 200 квадратних кілометрів. Враховують також і індекс податку спроможності – суми податків в розрахунку на одного місцевого жителя порівняно з аналогічним розрахунком по Україні. Цей коефіцієнт повинен бути не менше 30-ти від середнього по Україні. А частка місцевих податків та зборів у бюджеті ОТГ повинна бути не меншою, ніж 10%. 

 

У кого проблеми?

 

Нещодавно у Мінрегіоні України провели аналіз щодо відповідності критеріям, визначених методикою, вже існуючих ОТГ. Так, відповідно до результатів проведеного аналізу зазначеним критеріям не відповідає низка громад Чернігівщини.

Щодо нерозривності території проблеми у Михайло-Коцюбинській, Сосницькій, Новобілоуській, Козелецькій та Бобровицькій ОТГ. Утім, як пояснили у департаменті економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації, за новим перспективним планом більшість цих громад таки матимуть нерозривні території. Проблему вдасться вирішити.

Щодо кількості дітей шкільного віку не відповідають зазначеним критеріям спроможності: Макіївська, Олишівська, Озерянська, Плисківська, Вихвостівська, Понорницька, Тупичівська та Киселівська ОТГ.  Тут також є варіанти вирішення проблем – підсилення громад радами, що не увійшли до них. Сьогодні вже ясно, що з описаних громад явно не пощастить Плисківській ОТГ – села Хороше Озеро, Печі та Омбиш навідріз відмовилися приєднуватись до Плисок і попросились до складу Крутівської ОТГ. Проблеми чекають ще одну громаду на Борзнянщині – Височанську. Так, в профільному департаменті на розгляді перебуває звернення Височанської сільської ради щодо внесення змін до перспективного плану в частині включення до ОТГ Шаповалівки (Борзнянський район) та сіл Бутівської та Великоустівської сільських рад Сосницького району. Втім, зазначені села не хочуть до Високого – тамтешнє населення виступило навідріз проти приєднання.

Під питанням – існування Седнівської ОТГ. Перспективним планом пропонується приєднати Седнівську та Чернишську сільські ради до Киселівської ОТГ. Однак, у цьому питанні думки експертів розходяться. Здебільшого говорять про історичні фактори та цінність Седнева як древнього селища.  Що ж? І дійсно від самого початку Седнівську громаду розглядали як самостійну, однак економічні обрахунки виявились невтішними для неї – громада далека від фінансової спроможності. Розрахунки щодо кількості дітей шкільного і дошкільного віку – також не на їх користь. Швидше за все ці села приєднають до Киселівки. 

 

«Білих плям» не буде

 

Наявність фінансів – основний фактор, на який треба звертати увагу. Особливо з огляду на останні невтішні тенденції у владі, коли Уряд вирішив скоротити субвенції ОТГ. Далі – буде ще сутужніше. Це не 2015-й рік, коли гроші на створення громад лились нескінченними потоками. Однак із розширенням кількості ОТГ зменшувався відсоток допомоги з держбюджету. І тут важливим є стан використання цих фінансових вливань. Виходячи з наявної аналітики, у деяких громадах про розвиток говорити не доводиться. Зрештою, якими можуть перспективи, коли при кількості населення 4-6 тисяч мешканців 40% фінансів йдуть на утримання адміністративного апарату та захмарні зарплати головам? Історія таких ОТГ скоро прийде до логічного завершення. Процес укрупнення громад – незворотній. Перспектив у неперспективних – дуже і дуже мало. Достеменно відомо тільки одне – «білих плям» не буде!

 

Віталій НАЗАРЕНКО

Схожі матеріали (за тегом)