Під прикриттям «захисту земель»: прокуратура забрала у Семенівської громади 321 гектар лісу на користь збиткового КП

05 серпня 2026 | Назаренко Віталій

Прокуратура Чернігівської області повідомила про чергову перемогу в суді – Господарський суд задовольнив позов Новгород-Сіверської окружної прокуратури та повернув у комунальну власність Чернігівської обласної ради 321 гектар земель лісового фонду, якими до цього розпоряджалася Семенівська міська рада. У прокуратурі називають це захистом комунальних земель та боротьбою з їх незаконним відчуженням. Водночас рішення викликає низку запитань щодо того, чиї інтереси воно фактично захищає.

З постраждалої громади – у збиткове КП

Семенівська громада є однією з найбільш постраждалих прикордонних громад України. Вона вже понад чотири роки живе під постійними російськими обстрілами, зазнає руйнувань інфраструктури та гостро потребує власних фінансових ресурсів для відновлення і розвитку.

Попри це, за рішенням суду понад 321 гектар лісового фонду перейде у розпорядження Чернігівської обласної ради. Фактично управлятиме цими лісами комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс». Підприємство оперує понад 181 тисячею гектарів лісів області, однак демонструє вкрай низьку економічну ефективність. За відкритими фінансовими показниками, рівень його рентабельності становить менше одного відсотка, а фактично є близьким до нульового.

Так, у поточному році дохід величезного за розмірами підприємства склав трохи більше 9,5 мільйонів гривень. У попередньому 2025 році ця цифра дорівнювала 8 мільйонам гривень, з яких лише 20,7 тисяч гривень – це чистий прибуток. У 2024 році чистий прибуток КП «Чернігівоблагроліс» склав всього 6 тисяч гривень. Нагадуємо, в оперативному користування лісового господарства – понад 181 тисяча гектарів лісу.

Громади просили інше

Питання передачі колишніх колгоспних лісів громадам на Чернігівщині виникло далеко не сьогодні. Ще до початку повномасштабної війни лісові громади неодноразово зверталися до Чернігівської обласної ради з проханням передати ці ліси на баланс власних комунальних підприємств. Семенівська громада була фактично локомотивом і лобістом цієї передачі. На їхню думку, місцеве управління дозволило б ефективніше використовувати природний ресурс, наповнювати місцеві бюджети та спрямовувати кошти на розвиток територій. Однак ці звернення так і не були реалізовані. Натомість ліси залишилися в системі управління області.

Сьогодні на Чернігівщині лише дві громади самостійно розпоряджаються своїми лісами – Корюківська та Коропська. Решта колишніх колгоспних лісів перебувають під управлінням обласних структур.

У цьому контексті рішення суду означає не повернення лісу державі чи громаді, а зміну одного органу місцевого самоврядування на інший: замість прикордонної Семенівської громади розпорядником земель стає Чернігівська обласна рада.

Тому ключове питання полягає не лише у законності оформлення права власності, а й у тому, яка модель управління є більш ефективною для жителів області. Чи повинні доходи від використання лісів залишатися в громадах, які безпосередньо утримують території та відновлюються після обстрілів, чи концентруватися на рівні області, де управління здійснює підприємство з мінімальною рентабельністю – 0,09, 0,11, 0,26 %?

Показники рентабельності КП "Чернігівоблагроліс"

Показники рентабельності КП “Чернігівоблагроліс”

Відповідь на це питання має не лише юридичний, а й економічний та суспільний вимір. Особливо в умовах війни, коли кожна гривня доходів для прикордонних громад може стати ресурсом для їхнього виживання. Прокуратура говорить про боротьбу з незаконним відчуженням земель. Але у цьому випадку не йдеться про передачу лісу приватним структурам чи повернення земель із незаконного користування. Фактично відбулася передача земель від одного органу місцевого самоврядування до іншого — від прикордонної громади до обласної ради.

Саме тому головне питання цієї історії лежить не лише в юридичній площині.

Чому в умовах війни, коли держава декларує політику децентралізації та посилення фінансової спроможності громад, ресурси однієї з найбільш постраждалих прикордонних громад концентруються на обласному рівні?

І чи справді інтереси жителів Семенівської громади були головним пріоритетом у цій судовій справі?

Відповіді на ці питання прокуратура у своєму повідомленні не дає.

Віталій НАЗАРЕНКО