У Чернігові з нагоди Дня Незалежності України відбувся показ документального фільму «Друге дихання» — історії п’ятьох українських військовослужбовців, які після тяжких поранень та ампутацій здійснили сходження на найвищу вершину Африки — гору Кіліманджаро.
Героями стрічки стали четверо ветеранів на протезах та захисниця, яка зазнала тяжкого поранення: Ольга «Висота» Єгорова, Михайло «Грізлі» Матвіїв, Роман «Добряк» Колесник, Олександр «Рагнар» Міхов та ветеран із Чернігівщини Владислав «Шатя» Шатіло.
«Друге дихання» розповідає не лише про сходження на Кіліманджаро. У центрі фільму — історії людей, які після важких поранень змогли повернутися до активного життя, подолати фізичні та психологічні труднощі й не дозволили травмам визначати їхнє майбутнє. Саме експедиція на Кіліманджаро стала початком однойменної спільноти «Друге дихання», яка допомагає ветеранам повертатися до активного життя через спорт, спільні ініціативи та підтримку побратимів.
Після перегляду глядачі поспілкувалися з Владиславом Шатілом. Він розповів, що потрапив до проєкту після відбору серед великої кількості кандидатів. Організатори, зокрема, враховували фізичну та спортивну підготовку учасників.
«Зі мною зв’язалися організатори, я заповнив анкету. Кандидатів було багато. Але не всі підходили. З високою та подвійною ампутацією ризиковано було брати участь. Цікавила організаторів і спортивна складова — щоб були зі спортивним досвідом і підготовкою», — розповів ветеран.
За його словами, загалом шлях до вершини та назад становив щонайменше 50 кілометрів. Найскладнішим був підйом через висоту та нестачу кисню.
«Спускатися було морально легше. Також поступово відпускала гірська хвороба. Бо при підйомі навіть важко було ворушити головою. Не вистачало кисню. Ліки діяли тільки один раз. Наступний прийом не допомагав», — поділився Владислав Шатіло.
Над створенням фільму працювала команда на чолі з Геннадієм Газіним — засновником, продюсером і співрежисером проєкту. Співпродюсером та ведучим став Олександр Педан, режисеркою — українсько-французька режисерка Марія Кондакова. Головним оператором був Сергій Михальчук — лауреат «Срібного ведмедя» Берлінського кінофестивалю, який нині служить у війську.
