У селі Нові Броди Менської громади провели в останню путь військовослужбовця Василя Авраменка, який помер 30 вересня 2026 року внаслідок важких поранень, отриманих у бою за Україну. Його серце зупинилося в Сумській обласній клінічній лікарні.
Василь Авраменко народився 14 лютого 1990 року. Дитинство та юність провів у Чернігові, де закінчив загальноосвітню школу № 30. Змалку був здібним, добрим і спортивним, захоплювався кіньми, багато читав і прагнув розвиватися.
Згодом вступив на механіко-технологічний факультет Чернігівського державного технологічного університету, де здобував фах інженера-механіка. Через життєві обставини перервав навчання, але знайшов себе в роботі. Працював у Чернігові та Києві, зокрема став бригадиром на Київській ТЕЦ-5. Колеги цінували його за професіоналізм, відповідальність і вміння працювати.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Василь збирався у відрядження до Фінляндії. Однак вирішив залишитися в Україні та стати на її захист.
«Я що, боягуз? Усі йдуть воювати, а я кудись поїду?» — сказав він мамі.
Уже 24 лютого 2022 року Василь добровільно прийшов до Чернігівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Він служив оператором безпілотних літальних апаратів у батальйоні безпілотних систем 1-ї окремої важкої механізованої Сіверської бригади. Виконував бойові завдання у званні солдата. За службу був нагороджений медаллю.
Навіть на війні Василь не відмовився від мрії здобути вищу освіту. Він поновив навчання в інституті та планував продовжити його на профільній кафедрі.
У захисника залишилися мама, рідна сестра та племінник. Батько помер ще до початку повномасштабної війни.
240
