12 років після Майдану Чернігів досі не має Меморіалу

21 листопада 2026 |
240
| Назаренко Віталій

Щороку 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи — дату, що символізує початок Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років. У цей день суспільство згадує учасників протестів та вшановує пам’ять загиблих Героїв Небесної Сотні. Проте у Чернігові, питання належної меморіалізації цих подій уже дванадцятий рік поспіль залишається темою гострих громадських дискусій, контрастуючи з офіційними промовами. Обласний центр досі не має належного Меморіалу тим, хто першим кинув виклик росії.

Історія вшанування пам’яті Небесної Сотні в Чернігові розпочалася не з рішень у кабінетах, а з низової ініціативи. У 2014 році безпосередні учасники місцевого Євромайдану власноруч облаштували Стіну пам’яті на Красній площі — саме там, де збиралися містяни під час протестів. Цей меморіал став місцем, куди люди приносили квіти та свічки, проте за своєю суттю він залишався тимчасовим, створеним силами активістів.

❮
❯

У лютому 2015 року Чернігівська міська рада зробила символічний крок: території на перетині проспектів Миру та Перемоги офіційно присвоїли назву «площа Героїв Небесної Сотні». Очікувалося, що перейменування стане першим етапом до створення повноцінного меморіального комплексу, який би гідно увічнив пам’ять полеглих за європейський вибір України, серед яких є й уродженці Чернігівщини — Віктор Орленко, Василь Прохорський та Андрій Мовчан. Проте, за дванадцять років, що минули від подій на Майдані, повноцінного меморіалу на однойменній площі в Чернігові так і не з’явилося.

Щороку 21 листопада та 20 лютого біля тимчасового стенду на Красній площі відбуваються офіційні заходи за участю представників місцевої влади, духовенства та громадськості. Така ситуація викликає неоднозначну реакцію в місті та формує два протилежні погляди на проблему. У міській раді та обласній адміністрації затримку з будівництвом у різні роки пояснювали низкою чинників. Серед них — необхідність проведення відкритих архітектурних конкурсів, суперечки щодо концепції самого пам’ятника (який не мав би нагадувати радянські монументи), дефіцит бюджетних коштів, а з 2022 року — повномасштабне російське вторгнення. Мовляв, в умовах війни та значних руйнувань, яких зазнав Чернігів у лютому–березні 2022 року, пріоритетом бюджету стало відновлення критичної інфраструктури, житла та підтримка Сил оборони.

❮
❯

Сьогодні питання меморіалу Небесній Сотні в Чернігові набуло нового контексту. Для багатьох українців Революція Гідності стала першою битвою в сучасній російсько-українській війні. Відтак дискусія про те, яким має бути простір пам’яті на площі Героїв Небесної Сотні, тісно переплітається з необхідністю вшанування захисників, які загинули, обороняючи Чернігів та Україну після 2014 та 2022 років. Поки тривають обговорення концепцій та дерибан ресурсів, головним символом пам’яті в центрі Чернігова залишається та сама стела, встановлена майданівцями понад десятиліття тому — як нагадування про те, що збереження пам’яті про боротьбу за свободу досі тримається передусім на ініціативі самих громадян.

Віталій НАЗАРЕНКО