​Річка Остер у межах Ніжина помирає. Це не метафора, не перебільшення, а діагноз. Русло забите мулуватими відкладеннями, проточність практично нульова, а берегова лінія місцями нагадує стихійне сміттєзвалище. Ситуацію ускладнюють регулярні незаконні зливи відходів, через які вода втрачає залишки кисню. ​Місцева влада зазвичай згадує про річку тоді, коли з’являється фінансування, або під час чергового екологічного скандалу із замором риби. Проте інструмент впливу на чиновників є у кожного з мешканців.