На Чернігівщині лише за два тижні цього року з нещадно обстрілюваної росіянами прикордонної Семенівки добровільно евакуйовано близько трьохсот її мешканців.

Базова загальновійськова підготовка для мобілізованих збільшена з 30 до 45 діб та має чотири основні етапи навчання. Вони вже реалізовуються і в центрі підготовки підрозділів ОК «Північ» Сухопутних військ ЗС України.

«Я готова вмерти за Україну, але я хочу жити за Україну», – каже 21-річна Оксана Рубаняк на псевдо «Ксена». Цей позивний їй дали побратими, які добре пам’ятають популярний американський серіал «Ксена: принцеса-воїн». Не дивно, адже дівчина нагадує головну героїню своєю витримкою та характером. Проте наша сучасниця пішла набагато далі. Вона не лише воює за свою країну, а й пише вірші з окопів, які є свідками фронтових подій.

Саботаж, диверсія – чи просто глибока байдужість влади до захисту своєї країни? У Другу світову фахівців оборонного виробництва суворо заборонялося брати на фронт. В Україні ж нині – навпаки, бронюють кого завгодно, крім професіоналів оборонки. Що відбувається?

Керівник фермерського господарства «Напорівське» Григорій Ткаченко отримав відзнаку «Світло Справедливості» від Українського католицького університету. Щорічно цією нагородою відзначають особливих людей за їхню здатність запалити світло справедливості у темних щілинах людської душі. Її вручають за моральне, духовне та етичне лідерство.

Жителі п’яти громад Ніжинського району, які відносяться до малозахищених категорій, можуть отримати допомогу у вигляді буржуйок, дров для опалення та компенсацію за електропостачання від БФ «Карітас Чернігів».

Виконавчий комітет Чернігівської міськради погодив проект «Програми забезпечення житлом окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на період 2025-2027 років». Попередньо, 50 мільйонів гривень з міського бюджету Чернігова спрямують у 2025 році на компенсацію за придбане житло ветеранами-захисниками з інвалідністю.

Шість днів Михайло Дроботенко провів у ворожому тилу, а потім 110 кілометрів пішки виводив свою групу із десяти військових з оточення. І йому це вдалося. Та після повернення до своїх, під час виконання бойового завдання, старшина з позивним «Сєвєр» підірвався на ворожій міні й втратив дві ноги. 27 операцій, важка реабілітація і щоденні заняття спортом. Важко повірити, але вже за півтора року Михайло разом з іншими ветеранами встановили світовий рекорд зі стронгмену на Міжнародному фестивалі Арнольда Шварценеггера.

І талановитий, і хазяйновитий

Facebook заполонили недолугі ШІ-фото «мене ніхто не вітає», на яких періодично зображують українських військових: то вони, нібито поранені, то вони нібито одружуються, то у них, нібито день народження, то вони вагітні, то вже народжують…

На позашляховику, яким користується дружина комбата 468 батальйону 143 бригади ЗСУ, що підпорядковується ОК «Північ», Олега Олешка з’явилась конструкція, схожа на «Старлінк».

«Чесно зізнаюся – ніколи не був патріотом. Мене більше хвилювало благополуччя родини. На державу дивився з подивом», – каже Герой України Ілля Жеведь, який отримав найвище державне звання у лютому 2024 року. Зазвичай такий указ повідомляє дуже коротку інформацію про людину – лише ім’я, прізвище та військове звання. Але за кожною «Золотою зіркою» стоїть історія людини та бійця. Ми продовжуємо писати історії тих, хто не втомлюється захищати українську землю і людей, наближаючи Перемогу.

Майстриня Юлія Сиворакша із Киріївки Сосницької громади на Чернігівщині тривалий час займається плетінням з природних матеріалів.

Голова федерації роботодавців Чернігівщини, власник та генеральний директор компанії «Пожмашина» Олег Авер’янов, якого Чернігівський апеляційний суд 10 вересня 2024 засудив до семи років позбавлення волі у справі про викрадення і продаж автівки колишньої дружини, переконаний, що за вироком суду стоїть спроба рейдерства.

Наприкінці листопада координатор та уповноважена особа від Бобровицької міської ради з питань надання допомоги ЗСУ Микола Малашта відвідав 14 військових підрозділів на гарячих напрямках фронту, де служать наші Герої-земляки, та доставив їм вантаж із усім необхідним.

У кожного журналіста, я впевнена, є улюблені герої написаних ним матеріалів, з якими пов’язані особливо приємні миті спілкування і про яких завжди пам’ятаєш. Такою особливою стала для мене прилучанка Тамара Артеміївна Чемересовська, про яку я писала три роки тому.

Олега прооперували в одній із клінік Німеччини. Це тільки перша операція. Попереду ще не одна. У палаті такі ж хлопці із складними пораненнями, як і він. Відмінність тільки у тому, що він і сам лікар, отож реальність щодо свого одужання сприймає не так, як усі.

«Коли хлопці живі й неушкоджені повертаються із завдання, закурюють, роблять собі каву і розповідають якісь кумедні історії, – це для мене найвища нагорода», – каже 30-річний офіцер відділення розвідки Нацгвардії Віталій Литвин. Хлопець з військового містечка Десна, що на Чернігівщині. Третину свого життя він стоїть на захисті Батьківщини, хоч стати військовим зовсім не входило в його плани.

Командир механізованої роти 32-ї окремої механізованої бригади Олег Коноваленко до початку повномасштабного вторгнення росії мав власний бізнес, займався улюбленою справою. Чоловік понад 20 років присвятив себе дресируванню та вихованню собак. Та коли війна прийшла на нашу землю, він вирішив стати на захист країни, хоча не мав жодного відношення до війська і був обмежено придатним за станом здоров’я. Адже для себе твердо вирішив, що краще він піде туди, ніж вони прийдуть в його дім. За два роки служби разом зі своїми побратимами воював на одних з найгарячіших напрямків: Куп’янському, Торецькому та Сватівському.

Військовослужбовці, які добровільно повернуться на службу після першого самовільного залишення частини чи дезертирства до 1 січня 2025 року, будуть поновлені на військовій службі та знову отримувати всі виплати та пільги від моменту поновлення. А питання про закриття щодо них кримінальних проваджень вирішуватимуть вже під час несення служби.