Волонтери Онищенківського будинку культури на Прилуччині знімають музичні відеокліпи на різних локаціях, проводять благодійні ярмарки для потреб ЗСУ, а нещодавно виготовили та передали на передову для 164-ої бригади 25 кг олів’є разом з іншими подарунками.
Кожний день нашого життя давно вже став своєрідним квестом на виживання. Тривоги інколи не змовкають цілу добу, шахеди і ракети пролітають над головою, або ж, і це страшно, падають майже поряд, і все вибухає…При цьому – є проблеми зі світлом і є тривожні думки про те, як жити і що буде завтра…
У Онищенківському будинку культури намагаються не зосереджуватися на цих болючих проблемах, знаходять у собі сили радіти, наскільки це можливо, кожному дню, та підтримувати оптимістичний настрій у мешканців села та громади, турбуватися про ветеранів війни і членів їх родин.
«Волонтерське служіння – один з основних напрямків нашої діяльності», – говорить директор БК Ольга Васильченко-Галибаренко.
Благодійні ярмарки і розіграші благодійних лотерей на різноманітних заходах у власному закладі культури, збір донатів – це все на користь ЗСУ.
А ярмаркують вони завжди з великим розмахом: на продаж готуються вареники з м’ясом, капустою, вишнями, біляші, пиріжки, шуба, олів’є, печінка смажена, голубці, капуста квашена… Ці страви, зроблені знатними кулінарками, мають неабиякий попит – люди купують, смакують… І це дає можливість закрити термінові потреби воїнів-земляків, що воюють на фронті: генератори, автозапчастини, обігрівачі, шини для авто та інше конче потрібне нашим захисникам обладнання. Так за останні півтора року на благодійних концертах та ярмарках було зібрано більше 80 тисяч гривень для ЗСУ.
Ольга Васильченко дякує місцевим кулінаркам, які допомагають у приготуванні різноманітних смачних страв: батькам загиблого героя Олега Руденка Людмилі та Миколаю, Тетяні Шостак, Інні Мільчик, родині Кузьмішиних, Ніні Федіній, Галині Бурдюг, Ользі Літовченко, Надії Чаленко та її доньці Наталії, Любові Яременко, Юлії і Тетяні Васильченко.
А нещодавно місцевий фермер Олег Комар їхав на передову до земляків, і волонтери виготовили аж 25 кг олів’є, щоб хлопці «на нулі» змогли поласувати улюбленою домашньою стравою. Пані Ольга говорить, що без допомоги Тетяни Лутченко, Лесі Литовченко, Надії Чаленко, Галини Коротких вона би не впоралася…
Такий невеличкий, здавалося б, звичайний сільський будинок культури, але робить такі важливі справи, і робить щиро, творчо, з душею! Скільки в ньому краси, любові до людей, теплоти!..
Пані Ольга з колегами продовжує працювати над збереженням і популяризацією історії країни, українських традицій та культурної спадщини, над розвитком етнографічного музею. Він давно вже став родзинкою БК, і продовжує поповнюватися цікавими експонатами: глиняними виробами, вишиваними картинами, а нещодавно ще й великою скринею…
Нові ідеї, нові проекти не дають спати пані Ользі і її колежанкам. Біля закладу влітку вони влаштували чудову фотозону, сфотографуватися на тлі якої приїздять звідусіль.
Разом з вокальним колективом «Журавка», яким пані Ольга дуже пишається і який цінує, та його художнім керівником Сергієм Сахніним влітку було знято декілька музичних відео кліпів посеред снопів у полі пшениці, у дворі біля возу і криниці. Талановиті співачки в яскравому народному одягу жали пшеницю, в’язали її у снопи, згрібали сіно – змоделювали картину життя і праці звичайного українського села в історичному контексті. При цьому все це вони робили, співаючи українські народні пісні. Відеокліпи вийшли колоритними та оригінальними, й мали безліч схвальних відгуків на Ютубі…
Цей на перший погляд такий звичайний сільський будинок культури наче магнітом притягує до себе людей з Прилук, щоб послухати спів «Журавки». Цьому народному колективу більше чотирьох десятиліть, і в ньому співають фантастично красиві і талановиті жінки, які пронесли любов до пісні через все життя. Приїжджають і щоб помилуватися музеєм. Так, влітку на гостинах у БК побували члени краєзнавчого товариства, працівники філії міського краєзнавчого музею імені В. І.Маслова та прилуцькі книголюби.
Будинок культури став цікавою історичною, культурною, просвітницькою локацією, а ще – теплим острівцем від сьогоденних бід і тривог, де люди відігріваються, лікують душі.
«Життя складне, а зима буде довгою, – говорить пані Ольга. – І як би не було нам складно, ми не зупиняємось, бо життя продовжується, незважаючи на війну. У нас багато ідей і цікавих ініціатив. Розвиток аматорського мистецтва, удосконалення виконавчої майстерності дитячого колективу «Драйв», проведення патріотичної і благодійної роботи, розширення творчих зв’язків, партнерська співпраця з ветеранами війни, з волонтерами…Турбота про родини загиблих земляків, про всіх жителів Линовицької громади. Нам не можна поодинці –тільки разом, тільки в одній зв’язці, підставляючи один одному плече, зігріваючи інші серця, ми зможемо пережити ці страшні часи…»
Лілія Черненко
342
