З Києва їм привезли в домовині синочка Олександра, загиблого воїна Національної гвардії України. З допомогою побратимів похоронили його з усіма військовими почестями, але й після похоронів потрібні були кошти на поминання й інші потреби. До речі, син покійного Олександра Максим теж служить у Збройних силах України.
За необхідною допомогою родина Наталії Іванівни звернулася в товариство «Земля і воля», і там відразу ж відгукнулися, надали серйозну фінансову підтримку.
Цю подяку не відразу розмістили в газеті, але Наталія Іванівна наполягла на цьому, наголосивши, що в цей важкий для українців час кожний прояв доброти повинен бути належно оцінений добрим словом і служити прикладом для інших. З такою думкою не можна не погодитись.
